Росіян морально готують до наслідків від заморозки "Північного потоку-2": які сценарії визнають у Росії

У російських ЗМІ ширяться публікації про те, які наслідки матимуть для країни відмову Європи від "Північного потоку-2". Про це, зокрема, пише "Російська газета".

З одного боку, видання прямо визнає, що газова криза в Європі стала прямою відповіддю РФ на проблеми із запуском газопроводу. З іншого боку, почали з'являтися нотки тривоги, що цей бумеранг повернеться до росіян через рік, якщо "Північний потік-2" так і не буде запущений.

"Північний потік-2, що простоює без роботи, може вважатися символом газової кризи в Європі і непристойно дорогих енергоресурсів. У Росії фінансових втрат через це немає, високі ціни на газ окупили всі вкладення в проєкт. Але якщо ситуація протягом року не зміниться, то це може призвести до втрат доходів бюджету та подорожчання газу всередині країни", - пише "Російська газета".

Водночас, як вважають у Росії, якщо Європа не захоче зв'язуватися з російським газопроводом, то обов'язково захоче купувати російський скраплений газ (СПГ).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У разі вторгнення РФ в Україну будуть вжиті заходи щодо "Північного потоку-2" – глава МЗС Німеччини

Вочевидь, у Росії зміцнюються у передчуттях, що песимістичні прогнози щодо "Північного потоку-2" цілком реальні. Тому що, як повідомляє російське видання, в країні повним ходом йде будівництво СПГ-заводів та газохімічних виробництв.

"Очікується, що тільки СПГ-підприємства створять у Росії близько 80 тисяч нових робочих місць. Крім того, газохімія - це продукція з високою доданою вартістю, тобто вищим прибутком, ніж просто торгівля газом", - заспокоює читачів "Російська газета".

Проте, видання все ж таки дотримується балансу думок, і наводить скептичні коментарі щодо СПГ-прожектів.

Так, зокрема, як зазначив заступник голови Фонду національної енергетичної безпеки РФ Олексій Гривач, зниження доходів від експорту трубопровідного газу може ускладнити субсидування не лише більш низьких внутрішніх цін на газ, фінансування газифікації, але також скоротить доходи скарбниці.

На його думку, зараз у цілому стоїть питання про швидкість монетизації запасів газу на півночі Ямалу і прилеглого шельфу. Підхід "гіпс знімають, клієнт їде", тому потрібно терміново видобути якнайбільше і продати у вигляді СПГ, абсолютно незбалансований, тим більше що рівень локалізації технологій та промислових компетенцій у цій галузі йде не дуже швидко, вважає експерт.

Втім, у Росії розраховують, що споживання газу в Європі все ж таки зростатиме - за рахунок виведення з експлуатації вугільних та атомних електростанцій, а в країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) - завдяки збільшенню енергоспоживання.

При цьому, у статті нічого не йдеться про мету, яку переслідує відмова, зокрема від викопних видів енергоносії - а саме, це перехід на відновлювані джерела енергії.

Також у статті немає жодного слова про згубні для російської економіки санкції у разі загострення ситуації в Україні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вашингтон ухвалив пакет "дуже болючих" санкцій проти Кремля – Кулеба

Нагадаємо, тим часом Європа вчиться жити без російського газу. Поки Росія дозовано заповнювало транзитні газопроводи до Європи - української ГТС і "Ямал-Європа", постачання зрідженого газу зі США перевищили постачання російського Газпрому в 5 разів, у перші дні січня нового року країни західної Європи закуповували СПГ обсягом 250 млн кубометрів на добу. Такі розрахунки наводить агентство Bloomberg.

Очевидно, що Газпром чекав, що європейські трейдери з початку року підвищать свої ставки на довгострокові контракти.

Цього, однак, не трапилося, і за перші 11 днів нового року польський транзит упав до нуля, а на кордоні Німеччини та Польщі газопровід Ямал-Європа перевели в реверсний режим.

У результаті, за перші 11 днів нового року Газпром уже заплатив щонайменше $2 млн за порожню трубу.

У той самий час, ціна на газ у Європі опустилася нижче за $1000 за тисячу кубометрів. Падіння цін сталося незважаючи на те, що російська компанія-монополіст на початку 2022 року значно скоротила перекачування газу через територію України. 4 січня було зафіксовано найнижчий рівень транзиту за два роки. Такі обсяги востаннє спостерігалися у січні 2020 року.