Ріккардо Пуліті: «Без реформ грошей уже не даватимуть»

Наприкінці вересня Україну відвідав потужний десант європейських чиновників. Підписано багато документів, частково декларативних, але частково й цілком практично застосовних.

Причина інтересу європейців - майбутні реформи в енергосекторі України. Тим більше що ситуація з «Нафтогазом України» настільки важка, що його реорганізація - практично вирішене питання.

Зважаючи на те, що приблизно п’ята частина споживаного Євросоюзом газу надходить через територію України, європейцям небайдуже, що і, головне, «як і на чию користь» у нас реформуватимуть. Європейці хотіли б, щоб правила реформування були зрозумілі та єдині для всіх.

Своїм баченням ситуації в енергосекторі України поділився Ріккардо ПУЛІТІ, керуючий директор з енергетики Європейського банку реконструкції та розвитку. Банк давно є найбільшим недержавним інвестором українських енергетичних проектів. У Києві пан Пуліті провів переговори і підписав контракти з керівництвом енергогалузі. Також представник ЄБРР відповів на запитання DT.UA.

- Пане Пуліті, ви приїхали тільки на ратифікацію договору щодо реконструкції «Укргід­ро­енерго» чи обговорювали й інші теми?

- Це хороше запитання. Почнемо з гідроенергетики. ЄБРР завжди підтримував і підтримуватиме проекти у сфері відновлюваної енергетики. Це його стратегічна мета. Нині в Україні з відновлюваних джерел (у тому числі ГЕС) виробляється близько 6% електроенергії. Уряд Ук­раїни поставив завдання довести цю частку до 2030 року до 19%.

З «Укргідроенерго» ми спів­працюємо не один рік і задоволені результатами. Новий спільний проект ЄБРР та «Укргідро­енерго» допоможе забезпечити модернізацію гідровузлів, збільшити ефективність використання потужностей і підвищити безпеку. Зокрема, буде проведено ремонт шлюзів гідростанцій. Це з усіх поглядів хороший проект, який також окупається. Що важливо, він приведе до скорочення викидів парникових газів.

- Ви говорите про збільшення частки нетрадиційних джерел енергоресурсів до 19%. Але гідростанції стільки електроенергії просто не вироблять. Йдеться і про вітроенергетику?

- І про неї теж. У Євросоюзі цей напрям активно розвивається.

- Однак в умовах України вітроенергетика є вкрай дорогим і не дуже надійним джерелом.

- Я знаю, що вітроенергетика дорога. Однак треба рахувати по всьому комплексу. Приміром, для видобутку вугілля потрібно розвивати інфраструктуру, вирішувати соціальні завдання, враховувати ті ж таки викиди в атмосферу та інше. Якщо порахувати всі витрати, то вітроенергетика може виявитися більш конкурентною, ніж здається на перший погляд.

- Ви приїхали в період, коли реорганізацію НАК «Нафтогаз України» уже оголошено офіційно. Якою ви її бачите?

- Ключовим пунктом будуть тверді наміри української сторони. Наскільки мені відомо, вони є. Про це заявив президент України.

Зі свого боку, ми підтримуємо такий підхід. І наш банк, і Єврокомісія, і МВФ, і інші міжнародні організації й інвестори уважно відстежуватимуть процес і сприятимуть його розвитку.

Україна дуже важлива для Європи. Досить сказати, що на сьогодні у газовому балансі Європи близько чверті припадає на російський газ. І 80% його надходить через територію Украї­ни. Природно, ми зацікавлені в стабільності його поставок і щоб не повторювалися інциденти, які раніше мали місце.

Нині система трубопроводів високого тиску потребує реновації та модернізації, і ми надаватимемо необхідну фінансову підтримку. Уже прийнято рішення про виділення 308 млн. дол. на невідкладні роботи з ремонту ділянки газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород.

- Це невелика сума. Потреби газотранспортної системи України в десятки разів більші.

- Давайте не будемо перебільшувати. Хоча, звісно, грошей знадобиться значно більше. Але тут треба розуміти, що спочатку слід здійснити реформи, які забезпечать прозоре і зрозуміле середовище для інвестицій. Тобто спочатку реформи, потім - ос­нов­не фінансування.

Нам показали, що буде проведено розукрупнення НАК «Нафтогаз України». З поділом її на чіткі сегменти: видобуток вуглеводнів, їх транспортування і поставки споживачам.

У результаті має вийти прозорий і прогнозований як споживачами, так і інвесторами бізнес. Більшість країн ЄС подібне вже проходили, тож накопичено серйоз­ний досвід.

Повторюся, вирішальний момент - наявність твердого рішен­ня і бажання його виконувати.

- Наскільки необхідна приватизація «Нафтогазу Украї­ни»?

- Приватизація «Нафтогазу» - це дуже важливий процес реформ, але вона має відбуватися на завершальному етапі. Занадто поспішати з цим не варто. Без здійснення реформ приватизація неможлива.

На першому етапі набагато важливіша прозорість рішень та адаптація законодавчої бази.

- ЄБРР готовий брати участь у приватизації українських енергомереж?

- Банк розглядатиме будь-які запропоновані українським урядом варіанти фінансування. У тому числі й входження в капітал створюваних підприємств. Вважаю, Україна сама зацікавлена в тому, щоб процес був максимально ефективним.

- «Нафтогаз» неодноразово повідомляв про підготовку до розміщення частини своїх акцій на міжнародному ринку (IPO).

- Чому ні? Це цікавий об’єкт. Але треба розуміти, що якщо не буде проведено, причому максимально прозоро і в співробітництві з авторитетними міжнародними консультантами та експерта­ми, реорганізацію, таке розміщення неможливе. Інакше серйозних інвесторів не залучити.

Потрібна чітка оцінка вартості активів НАК і зрозуміла концепція її реформування. Укра­їнському уряду презентовано оцінку енергосектора, виконану компанією Mott Macdonald. Ми вважаємо, що це досить зважена точка зору.

Взагалі ключовою проблемою України є залежність від імпорту енергоносіїв з одного джерела. Торік імпорт природного газу з території Росії становив
33 млрд. кубометрів. Це більше, ніж споживає Франція, причому вона одержує енергоносії з різних джерел.

Ми готові брати участь у проектах з нарощування видобутку вуглеводнів в Україні. Це може бути як традиційний газ, так і газ нетрадиційних джерел (біогаз, метан вугільних пластів, сланцевий газ). Експерти банку вивчають пропоновані нам проекти щодо організації видобутку як із сухопутних, так і з морських (офшорних) родовищ.

- Банк готовий фінансувати пошук енергоресурсів?

- Ні. Розвідки ми не фінансуємо. Працюємо тільки з підтвердженими запасами. Тим більше що в Україні їх достатньо.

- У ЄБРР більше пропозицій від яких компаній - приватних чи державних?

- Ми співпрацюємо з підприємствами будь-якої форми власності. Щоправда, перевага надається недержавним компаніям як більш мобільним. Банк уже давно співпрацює з «Галнафто­газом». Як ви знаєте, цього року ми збільшили свою присутність у капіталі цієї компанії. Працює­мо з газовою компанією «КУБ-Газ», нещодавно уклали договір з компанією «Надія» з розвитку мережі автозаправок на зрідженому газі.

Специфіка України в тому, що основна частина кредитного портфеля ЄБРР поки що представлена державними структурами - це «Укргідроенерго», «Укр­енерго». Але, гадаю, у майбутньому це співвідношення змінюватиметься.

Загалом ЄБРР виділив кредитів на майже 750 млн. євро, при цьому близько 300 млн. вкладено цього року. Наступного року сума може збільшитися ще на 500 млн. Причому зараз це найдешевші гроші. Ставка за кредитами для проектів «Укргідро­енерго» у кілька разів нижча від ставок українських банків (за словами Ю.Бойка, 2,2%. - І.М.). Частка приватних компаній - близько 100 млн. євро.

У проекті з реабілітації гідростанцій ми співпрацюємо з Європейським інвестиційним банком. Крім того, обов’язково свою частку вносить і українська сторона.

- У вас був проект фінансування «Української енергосервісної компанії». Його здійс­нення важко назвати блискучим.

- Це не зовсім мій напрям. Але, думаю, основні проблеми були пов’язані із хворобами зростання. Наскільки мені відомо, сьогодні цей проект стабільно працює.

Взагалі, ми продовжуватимемо роботу в сфері енергоефективності, адже марно нарощувати виробництво електроенергії, якщо вона потім просто губиться в мере­жах, не доходячи до споживача. Зараз банк реалізує кілька проектів з «Укренерго» щодо розвитку ліній електропередачі. Це дуже цікавий напрям. Ми будемо розвивати додаткові потужності з передачі електроенергії із За­порізької АЕС. Це дасть можливість Україні одержати багато додаткової електроенергії, не підвищуючи витрат палива і не посилю­ючи екологічного навантаження.

Крім цього, у стадії реалізації перебувають також інші проекти з «Укренерго». Сумарний портфель проектів з цією компанією - близько 350 млн. євро. Ми також створили досить істотний, на 50 млн. дол., фонд для реалізації проектів з енергоефективності на суму не більш як 10 млн. дол. кожен. Сьогодні на стадії підписання два контракти - з виробницт­ва біогазу і з будівництва невеликої вітряної енергоустановки. Спо­діваюся, до кінця року їх почнуть реалізовувати.

Є ще кілька цікавих проектів. Взагалі, Україна - країна з дуже великим потенціалом щодо енергозбереження. І ми працюватимемо в цій сфері як з приватними компаніями, так і з держструктурами та муніципалітетами.

- Чи готовий ЄБРР брати участь у приватизації українсь­кої електроенергетики?

- Якщо нас запросять. Але для нас головне, щоб процес приватизації був максимально прозорим і передбачуваним.

- Тоді у нас усе дуже передбачуване - все дешево віддадуть Рінату Ахметову. Ви готові з ним працювати?

- Ми будемо працювати і з паном Ахметовим, і з будь-яким іншим інвестором (незалежно від прізвищ) у разі дотримання чітких умов. Це забезпечення прозорості правил, у тому числі законодавчої бази, забезпечення відкритої конкуренції і рівного доступу для всіх учасників.

- Чи готовий банк брати участь у проекті з добудовування нових блоків на Хмельниць­кій АЕС?

- Позиція ЄБРР чітка: ми не фінансуємо проектів із роз­вит­ку нових ядерних потужностей.

- Однак банк працює щодо Чор­нобиля, ті ж таки лінії електропередачі йдуть з атомних станцій…

- Це інше питання. Ми реалісти й розуміємо, що в енергосистемі України половина генерованої електроенергії - атомна. Перейти на інші джерела найближчим часом нереально. Хоча ми за їхній розвиток.

Зараз ЄБРР робить усе можливе, щоб підвищити безпеку експлуатації енергоблоків АЕС. Зокрема, це і робота щодо побудови нового укриття (контайменту) над зруйнованим четвертим блоком Чорнобильської АЕС. Разом з іншими спонсорами фінансуємо проекти і сподіваємося, що до 2015 року одержимо надійний захист.

- Ви самі у це вірите? Це далеко не перший строк…

- Це дуже складний і багато в чому безпрецедентний проект, природно, у процесі його реалізації труднощі були неминучі. Але сьогодні вже йде практична робота, і ми докладемо зусиль, щоб укластися в строки. Ми також працюватимемо над проектом із безпечного зберігання ядерних відходів.

Невдовзі Україна подовжуватиме ресурс більшості ядерних енергоблоків. На щастя, це інший тип реактора, ніж той, що вибухнув у Чорнобилі. І ми ведемо переговори, щоб профінансувати максимально можливе підвищення їхньої безпеки. Найближчим часом чекаємо звітів за результатами стрес-тестів українських АЕС, проведених після аварії на японській «Фукусімі».

При цьому ЄБРР тісно спів­працюватиме у досягненні необхідного рівня безпеки при подов­женні ресурсу як із МАГАТЕ, так і з «Євратомом». Українська сторона визнає цю позицію. Вважаю, до кінця 2012 року погодимо умо­ви. Основна мета - безпечна робота, що відповідає європейсь­ким стандартам.

- Який обсяг фінансування цього проекту?

- Поки що йдеться про суму в 1,3-1,4 млрд. євро. До кінця осені наступного року, гадаю, деталі буде погоджено.

- Які проблеми вам здаються найскладнішими?

- Проблем багато, але найголовніше - обом сторонам мати тверді наміри. Якщо вони є, усе можна вирішити.