Рада дозволила бізнесменам самим встановлювати умови найму працівників: трудовий кодекс тепер остаточно пустий папірець

Віднині працівники та роботодавці за взаємної згоди зможуть укладати трудові договори, у яких самі визначатимуть більшість умов співпраці. Це передбачає ухвалений Верховною Радою закон № 5371 про осучаснення трудових відносин для бізнесу.

Як випливає з коментаря до закону голови партії "Слуга народу" Олена Шуляк, так званий "трудовий кодекс" депутати вважають пережитком, а регулювання відносин між роботодавцем та працівником - жорсткою зарегульованістю.

"Донині трудові відносини в Україні регулюються застарілим Кодексом законів про працю, розробленим у СРСР в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиним роботодавцем була держава і держпідприємства. В умовах сучасних економічних реалій вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту, не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони як для самореалізації найманих працівників, так і для підвищення конкурентоздатності роботодавців", - заявила Шуляк.

Тепер працівники та роботодавці за взаємної згоди зможуть укладати трудові договори, у яких самі визначатимуть більшість умов співпраці.

"Це позбавить необхідності оформлення зайвих десятків паперів та архаїчних штрафів. Також це дозволить збільшити заробітні плати працівникам та встановлювати гнучкі умови праці", - вважає Шуляк.

Так, закон передбачає:

• запровадження спрощеного режиму регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та для суб’єктів малого і середнього підприємництва;
• реалізацію принципу свободи праці та свободи трудового договору;
• зменшення бюрократичного навантаження на суб’єктів господарювання - роботодавців;
• збереження основних загальновизнаних трудових права і гарантій найманих працівників.

Зокрема:

• запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин з можливістю на власний розсуд та за згодою сторін включати до письмового трудового договору положення стосовно виникнення і припинення трудових відносин, норм праці, розміру заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку та інших прав і гарантій, які визначені КЗпП;
• такий договірний режим пропонується для взаємодії між працівником та роботодавцем - представником малого та середнього бізнесу (кількість працівників у якого за рік не більше 250 осіб; а розмір заробітної плати прцівників - понад 8 мін зп);
• договірний режим не поширюється на юридичних осіб публічного права.

Нагадаємо, раніше глава податкового парламентського Комітету Данило Гетманцев порівняв бізнесменів з гусаками, яких потрібно обскубувати.

Лише 3 липня Верховна Рада внесла суттєві зміни до законодавства про трудові відносини, які зачепили відпустки, сумісництво, звільнення, обчислення стажу тощо.

До речі, відсьогодні закон про державну службу більше не захищає трудові права держслужбовців. Тепер пріоритет у регулюванні трудових відносин з держслужбовцями матиме інший закон.