Пропозиція Мінекономрозвитку націоналізувати профспілкове майно є неприйнятною для громадських об’єднань та інвесторів - юрист

Ініційований Міністерством економічного розвитку і торгівлі України проект Закону України “Про правовий режим майна загальносоюзних громадських (об’єднань) організацій колишнього Союзу РСР має на меті націоналізацію профспілкового майна, що є неприйнятним для профспілкових громадських об’єднань та інвесторів, оскільки суперечить законодавству України.

Про це заявив керівник юридичного управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Євген Форосенко.

За словами експерта, проект Закону “Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР”, по суті, пропонує визнати майно загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у віданні, володінні та/або користуванні цих організацій державною власністю. При цьому законопроект не визначає, яких саме організацій, лише дає узагальнену характеристику.

Отже, зазначає Є.Форосенко, Мінекономрозвитку пропонує, приймаючи даний закон, визнати державним майном все майно, яке перебувало у громадських об’єднань (організацій) станом на 24 серпня 1991 року. А це, за словами юриста, прямо суперечить статті 58 Конституції України, оскільки закон не може діяти в зворотному напрямку в часі.

Є.Форосенко наголосив, що всі пострадянські держави визнають правонаступництво національних громадських організацій, в тому числі щодо майна громадських організацій колишнього Союзу РСР, яке знаходиться на їх території. Як приклад він навів законодавство Росії, Білорусі та Казахстану.

За його словами, фактично, до сьогодні наша держава також визнавала майно профспілок та правонаступництво щодо цього майна, про що свідчать норма Закону України “Про власність” та факт державної реєстрації Статуту Федерації профспілок України, в якому визначено, що Федерація є правонаступником Української республіканської ради профспілок, її коштів та майна. Юрист зауважив, що як в РФ та Республіці Казахстан, українські профспілки отримали майно в порядку правонаступництва на підставі Договору та Постанови Загальної конфедерації профспілок. На сьогоднішній день всі держави визнають майно громадський організацій та не вчиняють спроб націоналізувати його, підкреслив юрист.

Крім того, за словами юриста, ч. 1 ст. 3 проекту закону передбачає, що майно загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке визнається державною власністю, підлягає витребуванню в судовому порядку. Є.Форосенко нагадав, що на сьогоднішній день в судових інстанціях знаходяться справи даної категорії, у переважній більшості яких остаточні рішення не прийняті. За словами експерта, коло власників майна, яке за радянських часів належало громадським об’єднанням, на сьогодні надзвичайно широке – в межах цивільно-правових угод воно могло набуватись фізичними, юридичними особами, при цьому не лише українськими. За словами Є.Форосенка, витребування цього майна в судовому порядку призведе до порушення Закон України “Про інвестиційну діяльність”, яким держава надає гарантії захисту інвестицій, зокрема - недопустимість безоплатної націоналізації та реквізування інвестицій; гарантує повне відшкодування збитків у випадку такої реквізиції. «Тож постає питання: як будуть компенсуватись збитки в разі передачі майна загальносоюзних громадських об’єднань колишнього Союзу РСР?», - зазначив Є.Форосенко.

Він підкреслив, що Україною укладено більш як 70 міжнародних договорів про сприяння та захист інвестицій. «Серед власників майна, яке пропонує націоналізувати Мінекономіки можуть бути іноземні інвестори, що призведе до спорів на міжнародному рівні. І як іноземні інвестори будуть розцінювати такі дії держави Україна, як вони будуть інвестувати в країну, де будь-якої миті можуть прийняти закон, що в зворотньому порядку скасує всі правочини, позбавить права власності?», - наголошує юрист.

Є.Форосенко підкреслив, що серед інших пропозицій законопроекту – зміна “під себе” таких інститутів цивільного права як позовна та набувальна давність, які не дозволяють державним органам реалізувати проект націоналізації майна. Розробники проекту пропонують скасувати позовну давність для вимог держави про витребування майна. При цьому юрист наголосив, що пропоновані ч. 2 ст. 6 проекту закону зміни до Цивільного кодексу України суперечать самому Кодексу, ч. 2 ст. 5 якого чітко вказує, що «акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи».

У цьому зв’язку Є.Форосенко нагадав про рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004 у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України, яким КС підтвердив право власності організацій споживчої кооперації на безкоштовно передане їм державою майно.

На думку юриста, народні депутати не повинні допустити прийняття цього законопроекту, оскільки це призведе до руйнації майнових правовідносин держави і громадських об’єднань, порушить права іноземних інвесторів і завдасть непоправних втрат репутації Держави Україна. !zn