Нестача газу сама по собі буде серйозним фактором для нестабільності на валютному ринку та зумовить зростання цін виробників. Так вважає Ярослав Бєлов, економічний експерт, перший секретар з консульських питань Посольства України в Республіці Індія (2013−2017). Про це він пише у матеріалі для ZN.UA - "Навіть тепло в домівках не гарантує зими без проблем".
Це змусить НБУ і надалі підвищувати облікову ставку, щоб впоратися з інфляцією. І тут Нацбанку є де розгулятися: для порівняння, на початку 2019 року базова ставка була на рівні 18%, а в середині 2015-го кілька місяців узагалі трималася на позначці 30%.
З одного боку, підвищення облікової ставки зменшить вільний гривневий ресурс, який за умов турбулентності можна було б конвертувати в долар, створюючи додатковий тиск на гривню. З іншого — цей крок призведе до радикального скорочення темпів відновлення економіки. Якщо нині ЄБРР прогнозує зростання українського ВВП у 2022 році на рівні 3,5%, то у разі підвищення облікової ставки темп розвитку економіки може виявитися набагато нижчим навіть за цей скромний прогноз.
Це запустить ще один ефект — виведення нерезидентами коштів за кордон, щоб інвестувати зароблені гроші в більш перспективні локації. Такий сценарій не лише суперечить довгостроковим інтересам України, а й стане додатковим фактором просідання гривні.
При цьому якщо НБУ вирішить тримати облікову ставку в коридорі до 9%, то на тлі підвищення вартості енергетичних ресурсів і перекладання збільшених цін палива на вартість кінцевих товарів це може стати причиною значного зростання інфляції. Врешті-решт, вона також вдарить по виробниках, адже призведе до скорочення попиту на продукцію, ціна якої зростає швидше за доходи більшості населення.
Фактично взаємопов’язаність багатьох економічних процесів може призвести до того, що мінімальна зміна лише одного параметра, а саме рівня забезпеченості держави газом у холодний сезон, може радикально зламати тренд відновлення економіки.
Два дні ціни на газ у Європі зростали після заяви МЗС ФРН про те, що газопровід «Північний потік-2» з Росії до Німеччини на даний час не може отримати сертифікацію, оскільки не відповідає вимогам європейського енергетичного законодавства. При цьому коаліційна угода нового німецького кабінету міністрів передбачає, що з питання про газопроводи він дотримуватиметься європейських норм.