Привабливі польські заробітки лишають Україну без робочих рук - Bloomberg

Після років активного "експорту" у Романа Пелеха вичерпуються запаси. З 2002 року він працевлаштовував українців по всій Східній Європі.

І це погана новина не лише для нього, а й для економіки України. Зростання сповільнюється четвертий квартал поспіль на тлі того, як робітники вимагають вищі зарплати на ринку. Таким чином, базові процентні ставки зростають, а кредити видаються рідше, пише Bloomberg.

"Трудова міграція - одна зі зростаючих проблем для України сьогодні. Вона може перерости в серйозний ризик як для економічного зростаття, так і для стабілізації цін у найближчі роки", - сказав заступник Нацбанку Дмитро Сологуб.

Україна допомогла залатати діри на ринках праці від Праги до Варшави, які з'явилися через можливість вільного пересування по Європі для громадян східноєвропейських країн, а також більш через привабливі зарплати у багатих країнах Західної Європи.

"У іноземних компаній немає виходу", - каже Пелех, який відкрив дев'ятий офіс з 2013 року, але встигає обслуговувати лише п'яту частину клієнтів, які шукають українських працівників.

"Спочатку вони шукали працівників з великим досвідом і дипломами. Тепер вони беруть всіх. І витрачають на місяць навчання, якщо потрібно", - додає він.

Причини для українських працівників поїхати очевидні. Вдома вони отримують всередньому 7100 гривень на місяць, що дорівнює 265 доларам. В цей час, У Польщі їм пропонують 3500 злотих або 1046 доларів. Тривалий конфлікт з Росією, девальвація і стійка корупція теж стають причинами для еміграції. У Польщі 1,5 мільйона зареєстрованих заробітчан з України, не виключено, що ще півмільйона працюють без реєстрації. Чехія планує цього року подвоїти квоти на українських працівників.

37-річний інженер Андрій Козловський використав своє польське походження для того, щоб переїхати в Гдиню в 2014 році.

"Час настав, коли почалася війна, а гривня обвалилася. Я завжди хотів працювати за кордоном. Не можу сказати, що я заробляю багато, але тут мені потрібен рік, щоб добитися того, на що вдома знадобилося б чотири", - каже він.

Офіційні українські дані кажуть, що країна втратила 7% працездатного населення з 2015 року. Ці цифри можуть збільшитися через безвізовий режим з ЄС. Дані Міжнародної організації міграції говорять, що 12% українців знайшли роботу за кордоном або планують це зробити. Довгострокова картинка теж тривожна: ООН ввжає, що населення України скоротиться до 36,4 мільйонів до 2050 року.

Компанії, такі як друкарська фірма Олександра Дранова на Заході України, відчувають нестачу кадрів.

"У нас багато вакансій. І ми не знаємо, як їх заповнити. Молодь віддає перевагу Польщі чи країнам Балтії", - каже він.

Польща, Словаччина і Чехія дозволяє українцям працевлаштовуватися тимчасово, на кілька місяців. Українці отримали можливість без віз подорожувати по всій Європі, і це відкрило шлях як для тих, хто хоче працювати за кордоном легально і нелегально. Транспортні зв'язки теж покращилися.

Втім, Пелех вважає, що привабливість еміграції може скоротитися. Тому що середні зарплати чорноробочих в Україні і в Польщі приблизно однакові. Його компанія також підрахувала, що більшість працівників зрештою повертаються додому. Зараз його бізнес на підйомі за рахунок попиту з Данії і Ізраїля.

"Працівники самі обирають", - сказав він.

Тим часом, Польща намагається отримати від напливу українських робітників ще й політичну вигоду, називаючи їх "біженцями. Зокрема, прем'єр Польщі Матеуш Морвєцький заговорив про десятки тисяч біженців з України. У відповідь у Посольстві України у Варшаві заперечили слова польського прем'єра. Керівник консульського відділення Світлана Криса зауважила, що порівняно з попередніми роками кількість українських біженців у Польщі або бажаючих отримати міжнародний захист зменшилася.

В українському посольстві у Варшаві повідомляли, що за 2017 рік Польща надала статус біженця 56 українцям. А роком раніше таких випадків було на половину менше.

Детальніше про міграційні настрої громадян України читайте у матеріалі Юлії Мостової та Сергія Рахманіна "Кровотеча" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".