Президенти домовлялися про каспійську нафту

Поділитися
Політичне рішення про добудову нафтогону Одеса—Броди до Плоцька і розвиток співпраці країн регі...

Політичне рішення про добудову нафтогону Одеса—Броди до Плоцька і розвиток співпраці країн регіону з метою залучення каспійської нафти — це результат енергетичного саміту президентів Польщі, Литви, України, Грузії та Азербайджану, що відбувся 11—13 травня в Кракові. Проте на цьому заході забракло найважливішого запрошеного гостя — президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Замість нього до Кракова прибув його представник, заступник міністра енергетики. В цей час сам Назарбаєв обговорював енергетичні питання з російським президентом Володимиром Путіним і президентом Туркменистану Гурбангули Бердимухаммедовим. Останні домовилися про будівництво Прикаспійського нафтопроводу.

Тож Путін своєї мети досяг — переконав президентів середньоазіатських країн у тому, що транзит їхніх енергоносіїв саме територією РФ є найефективнішим і, власне, «єдино правильним варіантом». І хоча відсутність Назарбаєва на саміті у Кракові, безумовно, вплинула на рішення учасників, песимісти помиляються, стверджуючи, що краківський енергосаміт було зірвано.

Учасники краківської зустрічі порозумілися щодо створення спеціальної міжурядової експертної групи з підготовки проекту Одеса—Броди—Плоцьк. Його розробкою та здійсненням має зайнятися новостворена фірма «Нова Сарматія». Вона замінить нинішнього українсько-польського оператора проекту — «Сарматію», а її співвласниками стануть дер­жавні оператори нафтопроводів з країн–учасників зустрічі. Як зазначив Пьотр Наїмський, заступник міністра економіки Польщі, відповідальний за паливно-енергетичний комплекс, на замовлення Єврокомісії вже виконали visibility study проекту, і він може стати основою для подальших розробок. «Багато положень цього документа є цінними, однак є й такі елементи, які вже неактуальні або які треба буде змінити», — додав пан Наїмський.

Краківський саміт мав радше загальний, декларативний характер. «На таких заходах, як правило, не підписують контрактів», — пояснював президент Польщі Лех Качинський. За його словами, саміт завершився успіхом, а країни Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону стали після нього політично більш наближеними. Натомість багато польських експертів не поділяють цього оптимізму, зазначаючи водночас, що за відсутності казахстанського лідера в Кракові справді досягли всього, що було можливо в цій ситуації.

Отже, наразі весь проект спирається на енергетичні ресурси Азербайджану, бо на Казахстан не можна розраховувати. Досі це було головною перешкодою для добудови труби до Плоцька, оскільки лише азербайджанської нафти недостатньо, аби проект був рентабельним. Утім, президенти налаштовані і далі просувати проект. Зокрема президент Алієв наголошував, що Азербайджан постійно збільшує видобуток нафти та газу й приблизно 2011—2012 року може з’явитися достатній обсяг сировини, щоб заповнити чорноморсько-балтійську трубу.

Деталі проекту мають обговорити під час наступного енергосаміту, який президенти вирішили провести в жовтні цього року у Вільнюсі. До того часу мають розпочатися консультації експертів, аби литовська зустріч набула конкретніших обрисів. Лех Качинський висловив сподівання, що у Вільнюс приїдуть також президенти Туркменистану та деяких інших держав. У цьому контексті розглядають насамперед інші країни регіону, наприклад, Словаччину, Латвію, Чехію та Румунію. Президент Польщі також зазначив, що зацікавленість до участі в майбутньому саміті висловили «одна велика країна ЄС та одна країна, що розташована на півночі Євросоюзу», однак не побажав уточнити, про які саме держави йдеться.

Учасники зустрічі підкреслювали, що передумовою успіху спільних енергетичних проектів є таке інтегрування країн регіону, що допоможе їх народам відчувати спільні інтереси. «Великим успіхом вважаю те, що в країнах нашого регіону є відчуття, що можна зробити щось разом», — зазначив Качинський.

Утім, тоді як польський президент лише говорив про необхідність глибшої інтеграції в рамках енергетичної коаліції, його український колега перейшов від слів до діла. Президенти України, Грузії та Азербайджану використали саміт для обговорення низки проектів, які мають надати більшої конкретики співпраці в рамках ГУАМ. Зокрема, Ющенко, Саакашвілі та Алієв обговорювали створення двох залізничних шляхів: Баку—Тбілісі—Поті й далі поромною переправою до Керчі, а також Ахакалакі—Тбілісі—Баку. Президенти говорили також про способи врегулювання конфліктів на території «четвірки» (Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія), а також про організаційні питання роботи ГУАМ, зокрема про розташування приміщення секретаріату організації в Києві та проведення літного саміту в Баку.

Слід зазначити, що краківська зустріч — це чудова нагода для обговорення того, як спростити і полегшити пересування людей між країнами, що взяли участь у саміті. Експерти звертають увагу на необхідність організації дешевого й зручного авіасполучення поміж Варшавою та країнами Закавказзя (Тбілісі та Баку), спрощення процедури перетину українсько-польського кордону, а також проведення переговорів щодо заміни недосконалої українсько-польської угоди «Про особовий рух». На думку експертів, безліч проблем, які існують у пересуванні людей між Польщею, Україною та державами Закавказзя, серйозно перешкоджають успішності спільних проектів. Фахівці з цих країн мають оперативно зустрічатися для обговорення тих чи інших деталей. Адже навіть подорож між Польщею та Україною є певною проблемою для людей із середніми доходами, бо надто тривала і дорога, а сполучення з Тбілісі та Баку — взагалі вкрай дорогі та незручні.

Учасники зустрічі також не обминули увагою останні заяви білоруських дипломатів, які декларують готовність підключитися до проекту Одеса—Броди. За словами Павла Латушки, посла Республіки Білорусь у Польщі, його країна могла б багато в чому посприяти у здійсненні цього проекту. «Маємо добрих друзів у Азербайджані та Казахстані», — зазначив пан Латушка в інтерв’ю польській газеті «Жицє Варшави». На його думку, це великий козир, що його можна використати, працюючи разом. Білоруські дипломати дещо змінили свій погляд на співпрацю з західними сусідами порівняно з минулим роком. Так, 11 травня у місті Вейгерово, що недалеко Гданська, відбувся польсько-білоруський економічний форум. На ньому підприємці та дипломати з Білорусі висловили бажання тісно співпрацювати з Польщею та Литвою, зокрема з метою диверсифікації джерел енергії. Також білоруси зацікавлені у перевезенні вантажів, у тому числі нафти, через порти в Гдині та Гданську. Однак польське МЗС і досі не відповіло на пакет пропозицій щодо тіснішої співпраці в цих сферах, що його надіслали з Білорусі торік у квітні.

Напередодні краківського саміту відбулася також інша вагома подія, що безпосередньо пов’язана з проектом Одеса—Броди. Державний оператор нафтопроводів компанія PERN Przyjazn оголосила свою стратегію дій на випадок закриття росіянами нафтопроводу «Дружба». Відтак польська компанія готова цілком переключитися на отримання нафти, в тому числі російської, через морський порт у Гданську.

30 березня міністр фінансів висловив офіційну згоду на продаж компанії PERN Przyjazn нерентабельного підприємства Siarkopol Gdansk — оператора термінала перевантаження сірки в гданському порту. На цьому місці мають спорудити великі нафтосховища, до яких надходитиме нафта, що прибуватиме танкерами. Російську нафту транспортували б з Гданська до Плоцька Приморським нафтопроводом (тобто в реверсному напрямку). Оператор хоче перекачувати цим шляхом російську нафту також далі на Захід, заробляючи тим самим на транзиті до Німеччини.

В стратегії польського оператора багато уваги приділяється власне залученню каспійської нафти — у контексті намірів Росії закрити «Дружбу» цей проект матиме ще більше значення. Втім, на думку аналітиків PERN Przyjazn, замість добудови нафтопроводу з Бродів до Плоцька доцільніше добудувати його до Адамова, що поблизу білоруського кордону. Далі можна перекачувати каспійську нафту існуючою гілкою «Дружби» до Плоцька, а відтак, зменшити вартість проекту Одеса—Броди—Плоцьк.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі