Більше половини жителів України (51%) боїться настання світової продовольчої кризи і 50% вважає, що вона загрожує Україні.
Про це свідчать дані опитування, оприлюдненого компанією Research&Branding Group у п'ятницю, 18 лютого.
У більшості українців «продовольча криза» асоціюється зі зростанням цін на основні продукти харчування (73%), а також з явищами, що провокують зростання цін: дефіцитом (25%) і ажіотажним попитом на основні продукти харчування (18%), перебоями з продовольчим постачанням (13%).
Найбільш імовірними проявами продовольчої кризи в Україні більшість респондентів вважають зростання цін на основні продукти харчування (80%), ажіотажний попит (22%) і дефіцит (20%) основних продуктів харчування.
Основними можливими причинами виникнення світової продовольчої кризи, на думку жителів України є зміни клімату та пов'язані з ними природні аномалії і катаклізми (37%), цінова політика великих світових корпорацій (32%), зростаюче нехарчове використання сільгосппродукції в якості сировини для виробництва біопалива (23 %), зростання цін на добрива і паливо (22%).
У разі істотного зростання цін на звичні продукти харчування для українців характерні наступні моделі поведінки: максимальне забезпечення продовольством власного виробництва (30%), повний (27%) або частковий (22%) перехід на більш дешеві продукти харчування, збереження структури споживання при одночасному скороченні обсягів (20%).
Незважаючи на те, що українці серйозно сприймають загрозу продовольчої кризи, на сьогодні більшість жителів країни (69%) не роблять запасів продуктів на «чорний день».
Дослідження громадської думки населення України щодо загроз, пов'язаних зі світовою продовольчою кризою було проведено компанією Research&Branding Group у період з 1 по 10 лютого 2011 року. Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю у 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2078 осіб. Очікувана середня помилка вибірки складає +-2,2%.