Податковий кодекс залишає багато можливостей для оптимізації оподаткування

Про це пише Василь Худицький в свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».

Основні вбивчі положення кодексу набирають чинності першого квітня 2011 року. Оскільки з січня платник єдиного податку не може бути платником ПДВ, підприємець на спрощеній системі оподаткування подвійно стає невигідним контрагентом для більшості суб’єктів господарювання.

Оскільки раніше популярні схеми мінімізації оподаткування вже не працюють, юридичні особи знаходять контрагентів та схеми оптимізації оподаткування. Як один з потенційних учасників таких схем можуть розглядатися підприємства, звільнені кодексом від сплати податку на прибуток.

«Це мають бути або підприємства, створені в установленому законом порядку після першого квітня 2011 року, або підприємства, чий щорічний обсяг доходів протягом трьох попередніх років (чи протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх створення минуло менше трьох років) задекларований у сумі не більше 3 мільйонів гривень і середня чисельність найманих працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 чоловік. Якщо підприємство відповідає одному із зазначених критеріїв, то воно може претендувати на «податкові канікули» - звільнення від податку на прибуток з першого квітня 2011 по перше січня 2016 року», - відзначає автор статті.

Зазначеною пільгою не зможуть скористатися підприємства, котрі здійснюють діяльність із виробництва та гуртового продажу підакцизних товарів і паливно-мастильних матеріалів, охоронну діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, діяльність у сфері бухгалтерського обліку, інжинірингу, котрі надають послуги підприємцям, здійснюють операції з нерухомим майном, гуртову торгівлю і посередництво в гуртовій торгівлі, інші види діяльності.

«Слід зазначити, що обмеження у роботі зі спрощенцями, передбачені п.139.1.12. ПК, не поширюються на роботу з підприємцями, які надають послуги у сфері інформатизації. Тому можна передбачати збільшення кількості підприємців на єдиному податку, що працюють у цій сфері. А спрощенців, які консультують із питань інформатизації, також можна вважати новими контрагентами українських підприємств», - констатує автор.

Розробники кодексу залишили й деякі можливості продовження співпраці юридичних осіб зі спрощенцями, - ПК не заперечує проти юридичної фірми на єдиному податку. Тобто до 2016 року, фактично, дозволили юридичним особам, які працюють на єдиному податку, відносити на валові витрати придбання товарів, робіт, послуг у підприємців - фізичних осіб. Для збереження фізичними особами - підприємцями ділових зв’язків із контрагентами - юридичними особами їм доведеться реєструвати юридичну особу на єдиному податку, що означатиме сплату єдиного податку в розмірі 6%+ПДВ або 10% від суми виручки. Звісно, це несе додаткові витрати, але є оптимальним виходом із замкненого кола. Таку ж юридичну особу на єдиному податку може заснувати і велике підприємство, переклавши на неї всю співпрацю зі спрощенцями.

Детальніше читайте в матеріалі Василя Худицького «Обхідний маневр» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».