Податкова займеться легалізацією електронних грошей

Окрім традиційної боротьби з конвертаційними центрами та незаконним відшкодуванням ПДВ, у планах Державної податкової служби - виявляти кіберзлочинців, а також посилити контроль над ринками електронних грошей, платіжними терміналами та інтернет-торгівлею.

Учасники ринку відзначають, що дії щодо легалізації цих сегментів призведуть до підвищення їхніх витрат, а також додаткових комісій для клієнтів.

Як повідомив вчора перший заступник голови Державної податкової служби (ДПС)-начальник податкової міліції Андрій Головач, серед нововведень - спільна робота з НБУ щодо створення перешкод для незаконного виведення в офшори валюти до $10 млрд щороку, що дасть додатково 4-5 млрд грн від сплати податку на прибуток. (У 2011 році у Кабміні намагалися переглянути перелік офшорів, але відповідне розпорядження так і не прийняли. У ДПС впевнені, що це питання має вирішити саме законодавець).

Паралельно податкова займеться виявленням кіберзлочинців за допомогою посилення контролю над ринками електронних грошей і платіжних систем, інтернет-провайдерами та інтернет-торгівлею. Для цього вже створено спецпідрозділ, пише «Коммерсантъ-Украина».

У НБУ дуже позитивно оцінили такий крок фіскального відомства: «Добре, що до цього питання підключилася податкова служба, яка раніше тільки розводила руками. Вона вже створила неприємності WebMoney, яка ухиляється від реєстрації та визнання того, що займається емісією електронних грошей (а не перепоступкою правами вимоги, - ред.). За підтримки податкової ми доб'ємося контролю над цією діяльністю. Відповідно до Податкового кодексу, перебуваючи на спрощеній системі, заборонено займатися факторингом, тому податкова застосовує санкції», - заявило джерело в НБУ.

Більш жорсткий контроль з боку податківців чекає і на вуличні платіжні термінали - ДПС має намір контролювати всі грошові кошти, що проходять через них (у них планується запровадити фіскальні чіпи, щоб контролювати так само, як і касові апарати, і проводити обов'язкове інкасування виручки виключно банками).

Учасники ринку відзначають, що контроль над ДПС оподаткуванням виручки відлякає частину партнерів. Окрім того, операторам для впровадження чіпа буде потрібно додаткові капіталовкладення у розмірі $300-500 на один апарат, а також по 50 грн за один візит інкасатора банку. Для клієнтів це обернеться додатковим грошовим навантаженням - у вигляді комісії у розмірі 1%.

За словами президента асоціації "Учасники електронного бізнесу України" Юрія Чайки, звинувачення ДПС обґрунтовані лише частково, тому що найчастіше при інтернет-торгівлі продукція доставляється кур'єром за готівковий розрахунок, який не фіксується. Операції за безготівковим розрахунком або за допомогою електронних грошей (якщо правила їх випуску зареєстровані НБУ) контролюються і обкладаються податком.

"Податківці зможуть досягти ефекту, якщо кур'єри будуть оснащені мобільним терміналом для видачі касового чека. А один такий термінал коштує 600-800 євро", - зазначає Ю.Чайка.

Обіг електронних грошей у 2011 році у ДПС оцінюють у 2,5 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2009 році, і у 10 разів - ніж у 2007 році. У відомстві вважають, що до 2014 року ринок зросте до 15 млрд грн. !zn

Читайте також:

НБУ легалізує електронні гроші

Бізнес позбавлять необхідності щороку купувати електронні ключі