Реформа Ростислава Шурми, заступника А. Єрмака та одного із трьох кандидатів на прем’єрство, пропонує встановити нові ставки ключових податків — на прибуток підприємств, на додану вартість та на доходи фізосіб — знизити до 10%. Наче непогано, ніби є шанс позмагатися із сусідніми країнами за приватний капітал. Але «10-10-10» — це лише обгортка, всередині — й підвищення паливних акцизів «до рівня ЄС», і зростання екологічного податку, й поширення «воєнного збору» на геть усі транзакції (так, саме транзакції), і драконівське обмеження для ФОПів знімати як прибуток понад 2% виручки. Про це пише Юлія Самаєва, редакторка економіки ZN.UA в статті «Знов податкові реформи. Яких чекати змін».
Водночас за більш ніж півроку досі немає жодних подробиць і розрахунків. Яким зрештою буде оподаткування, навіть якщо реформа відбудеться, важко уявити. А потенційних інвесторів численні білі плями на мапі реформи навряд чи влаштовують.
МВФ вже прямо говорить, що Україні треба уникати новацій, «які підривають податкові надходження». А до кінця цього року Україні зобов'язалася підготувати й розпочати імплементацію Національної стратегії доходів, яка має містити чіткі цілі за доходами, привести ПДВ і акцизи у відповідність до законодавства ЄС і переглянути спрощений податковий режим.
Як усе це корелює з реформою Шурми? Ніяк.
Як це сприймає інвестор? Як чіткий сигнал, що Україна або сумлінно виконуватиме поточну чотирирічну програму МВФ, але тоді жодних податкових послаблень не буде. Або таки піде на податкові послаблення, але тоді вилетить із програми, втратить МВФівський імунітет, примножить боргові ризики й узагалі може наблизитися до дефолту.
З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.