"План Маршалла 2.0" для України має робити акцент на інституційній модернізації – експерт

Однією з головних складових нового "плану Маршалла" для України повинен бути акцент на формуванні в країні нових сучасних європейських інститутів, які зможуть забезпечити економічне зростання і консолідацію суспільства.

Про це у своїй статті для DT.UA пише керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жалило.

Автор констатує, що реалізація реформ в Україні виявила феномен потужного системного опору реформам. Суспільство (у тому числі економічна спільнота) хоче не реформ, а результатів реформ, і водночас перебуває в "інституційних пастках", які стають на заваді їх проведення.

"Такі "пастки" - укоріненість тіньової економіки, усталеність олігархічної моделі відносин влади та бізнесу, патерналістська модель соціального захисту тощо", - йдеться в статті.

Жаліло вказує, що "Інституційна пастка" - проблема значно потужніша, ніж відсутність політичної волі, на яку зараз прийнято списувати непослідовність реформ. Це об'єктивна перешкода, що складається з опортуністичної поведінки мільйонів людей і може бути подолана тільки зміною інститутів і впровадженням нових практик поведінки.

На думку автора, змістом і однією з практичних складових "плану Маршалла 2.0" для України має бути зміщення акцентів допомоги на формування в країні нових сучасних європейських інститутів.

"Напрямами такої допомоги могли б стати форматування управлінських інституцій, навчання службовців, сприяння формуванню громадських інститутів, особливо у сферах комунікації з владою, та громадського контролю, впровадження технологій електронного врядування, підвищення дієздатності територіальних громад тощо", - вказує експерт.

Допомога на цих напрямках, за його словами, надається вже більше десятиліття, але точково, чого недостатньо для масової інституціональної модернізації країни.

При цьому, цільова функція інституціональної модернізації змушує по-новому подивитися і на критерії вибору пріоритетів для інвестування в межах плану. Пріоритети мають визначатися, виходячи не з швидкості росту і масштабів віддачі від інвестицій, а із завдань створення умов для стабільності і незворотності реформ.

"Оптимальним змістом інвестиційного плану мало би бути інституційне інфраструктурне інвестування довгострокових проектів, у яких комерційний ефект не є визначальним, - у транспортній, енергетичній, комунальній, соціальній інфраструктурі, логістиці, реабілітації депресивних територій", - вказує Жаліло.

Раніше глава представництва України при ЄС Микола Точицький повідомив, що українсько-литовський проект "плану Маршалла" для України був представлений в європейських інститутах і Єврокомісія серйозно поставилася до нього.

Як повідомив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку Степан Кубів. "План Маршалла для України" розрахований на десять років і в середньостроковій перспективі (2018-2020 рр..) передбачає виділення 5 млрд доларів на рік.

Детальніше про нові ініціативи щодо "плану Маршалла" для України читайте у статті Ярослава Жалила "План Маршалла 2.0 чи черговий скарб гетьмана Полуботка?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".