Підвищення ставки рефінансування Нацбанком на довгий термін може остаточно задушити економіку. Тому Нацбанку необхідно терміново шукати ефективні способи її кредитно-грошового підживлення. Це буде дуже непростим завданням, враховуючи нинішній розгін цін.
Як пише Юлія Самаєва у статті для DT.UA, свій внесок у підвищення цін вносить і здійснювана в підтримку держбюджету і банків емісія. А точніше, її непродуктивний характер.
Як пояснюють опитані DT.UA експерти, в теорії ставка центрального банку справді має бути вищою за рівень інфляції. Але на практиці все складніше. Якщо підняття ставки - короткостроковий захід, покликаний боротися зі спекулянтами, то це припустимий крок, який водночас передбачає якнайшвидше повернення до нижчих ставок. Але якщо це довгострокове рішення, то в нинішніх умовах, коли превалює немонетарна складова інфляції, воно інфляцію лише збільшить, підвищивши витрати бізнесу. Фактично НБУ може спровокувати зростання цін, а не їх зниження, відзначає автор.
Водночас Нацбанк може зберігати високі відсоткові ставки за короткостроковими кредитами, що дасть можливість боротися зі спекулянтами й підвищить відповідальність банків. Але в умовах, коли довгострокові ресурси має лише регулятор, ставки за довгостроковими кредитами треба знижувати, щоб стимулювати економічну активність у країні. Звичайно, є й інші чинники, які можуть вплинути на ситуацію, - ефективна бюджетна політика, детінізація, боротьба з корупцією, але всі вони не дадуть миттєвого ефекту, йдеться в статті.
Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої Податок на бідних у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".