Підтримати
Експорт російського газу на європейському ринку скоротився з 40% до 9%, а два газопроводи Nord Stream вартістю понад 20 мільярдів євро просто лежать на дні Балтики. Тим часом ціна акцій «Газпрому» впала на 88% після вторгнення в Україну, а в серпні він спалював велику кількість непроданого газу. Про це йдеться у статті Politico.
«Він, по суті, страждає від екзистенціальної кризи, – сказав Аднан Ватансевер, старший викладач та експерт з питань енергетики Росії в Королівському коледжі Лондона. – Перспективи “Газпрому” щодо подальшого зростання є дещо обмеженими, і йому доведеться в якийсь момент значно скоротити видобуток».
Це нова ситуація для компанії, яка більше звикла бути дійною коровою Кремля. Перетворений з радянського Міністерства газу на перше державне корпоративне підприємство СРСР у 1989 році, «Газпром» був повністю приватизований за колишнього президента Росії Бориса Єльцина. Але Путін повернув його під державний контроль у 2005 році.
Поки що компанія ще заробляє чималі гроші. Попри те, що експорт до ЄС скоротився на 48% за перші вісім місяців цього року порівняно з 2021 роком, його прибутки зросли більш ніж удвічі в першій половині 2022 року завдяки різкому зростанню цін на газ – і він продовжував заробляти 100 мільйонів євро на день, за деякими оцінками. Він також виплатив 20 млрд євро дивідендів, що є найбільшою виплатою в історії російського фондового ринку.
Але довгострокова перспектива похмура. Попри те, що ціни на газ залишатимуться високими протягом «принаймні наступних двох років», за словами Джеймса Хендерсона, директора з досліджень енергетичного переходу в Оксфордському інституті енергетичних досліджень, незрозуміло, чи залишаться вони високими після цього.
«До другої половини цього десятиліття... безумовно, буде знак питання, чи зможе “Газпром” продовжувати працювати в такому ж розмірі, як зараз, – сказав він. – Це буде випадок потенційної необхідності скоротити виробництво, потенційно доведеться трохи скоротити компанію».
Компанія може почати відчувати фінансовий удар у 2025 році або «раніше», — сказав Ватансевер, залежно від того, наскільки швидко Європа відмовиться від російських поставок і наскільки високими будуть ціни. Проте Путін не дозволить йому збанкрутувати, сказав Хендерсон, не лише через його символічну цінність, а й тому, що він контролює всю трубопровідну систему в Росії та забезпечує половину країни енергією.
«Він не може дозволити йому розвалитися, тому що він є невід’ємною частиною російської економіки, – сказав він. – На цьому тримається енергосистема. На цьому тримається опалення людей».
Путін наполягає на тому, що старі експортні відносини можна відновити. Виступаючи на енергетичній конференції в Москві цього тижня, він сказав, що Росія є надійним і неполітичним постачальником енергії та запропонував відновити постачання газу через «Північний потік-2».
«Гарна спроба, – сказала речниця уряду Німеччини Крістіана Хоффман про пропозицію Путіна. – Незалежно від можливого саботажу двох трубопроводів, ми побачили, що Росія більше не є надійним постачальником енергії».
Це залишає «Газпрому» фінансову діру європейського розміру, яка до війни становила близько 70 відсотків його доходів від газу.
Альтернативи для продажу газу
За словами Ватансевера, враховуючи, що європейські продажі пропали, компанія більше покладатиметься на інші чотири основні ринки.
По-перше, це колишні радянські республіки, такі як Білорусь і країни Центральної Азії, де «Газпром» продає газ за зниженими цінами, прив’язуючись до політичних цілей Москви щодо збереження впливу у своїй колишній імперії. Але «Газпром» заробляє на цьому ринку менше 5 мільярдів євро.
Іншим варіантом буде поворот до Азії, особливо Китаю. Москва постачає Пекіну близько 16 млрд кубометрів газу на рік через трубопровід «Сила Сибіру», а Китай має намір отримати ще до 10 мільярдів кубометрів газу через ще один новий трубопровід на Далекому Сході Росії. Також планується будівництво трубопроводу «Сила Сибіру II» потужністю 50 млрд кубометрів, хоча воно розпочнеться не раніше 2024 року. Але усе це разом досі лише вдвічі менше, ніж 150 мільярдів кубометрів, які Газпром історично постачав до Європи. Ціноутворення також буде ключовим питанням.
«Наразі газ, який продається Китаю, коштує набагато нижче, ніж “Газпром” отримував у Європі, – сказав Джонатан Стерн, науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень. – Тож навіть якщо їм вдасться експортувати набагато більше газу до Китаю, питання полягає в тому, чи зможуть вони коли-небудь сподіватися заробити таку саму суму грошей».
Збільшення експорту СПГ (скрапленого природного газу) є ще однією можливістю, хоча, за словами Ватансевера, це одна зі сфер, де «”Газпром” сильно відстав». Через погане управління його обігнали незалежні російські конкуренти, такі як «Новатек». Але продажі СПГ все одно будуть недостатніми, щоб компенсувати втрачені обсяги в Європі.
За словами незалежного аналітика Олівера Александера, Росія може виробляти щонайбільше 42 млрд кубометрів СПГ в еквіваленті на своїх поточних терміналах. «Їм знадобляться десятиліття, щоб навіть наблизитися до видобутку газу з трубопроводів», – сказав він.
Найперспективнішим напрямком для розширення може бути сама Росія. У своїй промові цього тижня Путін закликав до «соціальної газифікації» – підключення будинків, шкіл і лікарень до газової мережі та забезпечення економіки Росії дешевою електроенергією.
Але є ще одна причина, чому «Газпром» не зазнає краху, за словами старшого наукового співробітника Фонду Карнегі Олександра Габуєва, – він є механізмом отримання доходів для Путіна та його оточення». Розслідування антикорупційної організації російського опозиціонера Олексія Навального, звинуватило голову «Газпрому» Олексія Міллера в купівлі нерухомості на суму 700 млн євро за гроші, виведені з «Газпрому».
«Там гроші крадуть», – сказав Габуєв.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google