Фіксований сільськогосподарський податок (ФСП) зараз прив'язано до нормативної грошової оцінки землі, проведеної ще у 1995 році. Однак з 2014 року депутат Віктор Жеребнюк (ПР) пропонує використовувати щорічну нормативну оцінку, йдеться в законопроектах №3537-3538. І якщо в 1995 році 1 га землі було оцінено в середньому в 3,67 тис. грн, у 2013 році - майже в шість разів вище: 20,64 тис. грн. І сплата податку у розмірі 6 грн/га - мізерно мало, адже прибуток аграріїв за три роки зріс у 2,4 раза, а платежі ФСП - всього на 6,6%, підрахував депутат.
З урахуванням індексації на рівень нормативу 2013 року податок повинен скласти 31 грн/га, а обсяг річних відрахувань до місцевих бюджетів повинен вирости зі 131 млн грн до 679 млн грн. При цьому пан Жеребнюк пропонує направляти доходи від ФСП до бюджетів розвитку, а не до загальних фондів місцевих бюджетів. Раніше з аналогічною ініціативою виступали у Міністерстві доходів і зборів, однак законопроект відомства не було схвалено урядом. Додаткові надходження Міндоходів оцінювало в 1-1,3 млрд грн (див "Ъ" від 23 квітня). Необхідність реформування ФСП передбачено національним планом економічних реформ на 2013 рік, пише "Коммерсантъ-Україна".
Читайте: Податкова "стрижка" для аграріїв
Експерт із земельних питань Асоціації міст Ярослав Рабошук підтримує ідею Жеребнюка, хоча в умовах дефляції не варто розраховувати на зростання платежів. "Зміни будуть мати значення, коли інфляція перевищить 10%",- пояснює він. Керівник експертно-аналітичної групи з проблем ринку землі Ради підприємців при Кабміні Віктор Кобилянський упевнений, що прийняття норми збільшить податкове навантаження на аграріїв. "Більшість платників не має земель у власності, а орендує їх. А орендна плата сплачується з урахуванням щорічної індексації і минулого року норматив різко збільшили на 75,6%. Тому питання соціальної справедливості більш ніж враховано",- говорить Кобилянський.
Найбільше від нових умов постраждають фермерські господарства, у яких менше оборотних коштів і більше ризиків в умовах відсутності кредитування. "Навіть невелике збільшення податкового навантаження може бути для нас убивчим,- додає віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак.- Вже зараз навантаження з урахуванням індексу вартості землі і відрахувань до бюджетів сільрад на рівні 1%, які здійснюються на підставі прохань, становить 9%". У той же час рентабельність бізнесу цього року скоротилася на 30% через зниження цін на пшеницю і кукурудзу. Пан Стрижак скаржиться на безперервні позапланові податкові перевірки. У 2012 році з фермерів зібрали втричі більше штрафів, ніж податків. "Кілька років тому було 45 тис. малих і середніх фермерств, зараз - 40,5 тис.,- нарікає Стрижак.- Ще два роки - і нас залишиться половина, і не буде з кого брати податки".
Заступник голови комітету з питань податкової та митної політики Андрій Сенченко ("Батьківщина") іронізує, що можна поставити будь-яку ставку податку, але не факт, що залишиться бізнес, який буде його сплачувати. "Якщо ми хочемо, щоб перестали орати і сіяти, то можна підняти, та замість модернізації виробництва бізнес буде платити більше податків",- говорить він. Голова підкомітету з питань земельних відносин Олег Царьов (Партія регіонів) запевняє, що зробить все можливе, щоб парламент не підтримав цю ініціативу. "Україна збирається відкривати свій ринок для Європи. Середня дотація у них становить 1 тис. євро/га, тому наші сільгоспвиробники опиняються в неконкурентних умовах. З цієї причини не варто збільшувати навантаження", - резюмує він. !zn
Читайте також:
Експерт виступив за застосування диференційованих ставок ПДВ в АПК