ОЕСР оцінила стан реформ в Україні: чому приділили увагу у новому звіті

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції. Про це повідомляє пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Підроблення документів: Дубінського визнали винним у корупційному правопорушенні

Звіт засвідчив, що в Україні за 2022 рік та перше півріччя 2023 року відбувся прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна та Чехія обмінялися досвідом у сфері боротьби з корупцією та злочинністю: деталі

Звіт оцінює антикорупційні реформи в Україні на основі набору індикаторів та  критеріїв оцінки у п'яти сферах діяльності. У ньому проаналізовано зусилля Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Вищого антикорупційного суду (ВАКС), Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), органів прокуратури, судової влади та інших щодо внесення змін до законодавства, розбудови антикорупційних інституцій, заходів з виявлення, розслідування та судового провадження корупційних злочинів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Корупція в Україні не зникла, але є інституції, які борються із цією проблемою — посол ЄС в Україні Катарина Матернова

Фахівці ОЕСР високо оцінили досягнення України в антикорупційній політиці. Щодо сфери "Декларування активів" експерти ОЕСР відзначили, що вона є вдосконаленою, прозорою та цифровізованою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Проти голови правління “Центру протидії корупції” порушили кримінальні провадження

Водночас у Звіті ОЕСР рекомендує Україні здійснити необхідні кроки, щоб якнайшвидше призначити нових суддів за конкурсною процедурою.

Раніше ми писали про те, що зараз Україна йде шляхом класичного приєднання до ЄС, у рамках якого країна-кандидат забезпечує відповідність Копенгагенським критеріям і впроваджує спільне законодавство ЄС за визначеними 33 напрямками політики (розділами), що групуються в шість тематичних кластерів. Закриття переговорів за кожним із кластерів потребує одностайної підтримки всіх держав — членів ЄС. Більше про це читайте в статті Тетяни Богдан «Чому поетапне приєднання до ЄС краще за класичне та як його впровадити» на сайті DZ.UA.