Україна могла б запропонувати світу справжній прорив в нову епоху – просунуту модель безпеки і реагування на виклики, неокапіталізм і нові економічні моделі, кіберократію і сервісну державу з адаптивними інститутами, гетерархічне («пласке») суспільство тощо.
Але замість цього ми ризикуємо, плекаємо корупцію і застарілі економічні підходи, підживлюємо патерналізм суспільства. Про це пише Андрій Длігач у статті «Від Луганського провалу до Українського прориву».
Як зазначив автор, до сих пір і у світі не з’явилося інституцій і лідерів, які б взяли на себе роль нових Маршалів щодо відбудови України.
4-5 липня 2022 року у швейцарському місті Лугано відбулася Ukraine Recovery Conference, присвячена плануванню та фінансуванню відновлення України. Багато з експертів вважають цю конференцію провальною. В кулуарах і після Конференції представники наших партнерів дивувалися відсутності зрозумілого Бачення в позиціях урядовців, але головне – дорікали тому, що представлений план був слабким, не відповідав очікуванням донорів і зухвало видавав сукупність проєктів, багато з яких були суто комерційними.
Публічно Секретар Національної ради з відновлення, пан Данило Гетманцев заявляв також про роботу Міжнародної дорадчої групи, щоправда деякі її учасники в особистій розмові спростували своє долучення до реальної роботи над документом. Крім того, сама Нацрада з відновлення по суті ніколи не збиралась.
З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.