Нові вимоги фінмоніторингу: Що змінилося для простих українців та бізнесу

З сьогоднішнього дня, 28 квітня, набуває чинності закон про фінмоніторинг, який встановлює нові норми ідентифікації клієнтів банків, а також змінює деякі правила для банків і їх клієнтів. У сецмеражах при цьому активно обговорюються нові вимоги Нацбанку. Найбільш активно піднімається питання – неможливість без ідентифікації поповнити банківську карту на суму понад 5 тис гривень. ZN.UA з'ясовував, що змінилося для простих українців, бізнесу і банків.

Навіщо потрібні зміни

Вчора перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що 95% банківських клієнтів ці зміни "не ускладнять життя". Оскільки клієнти банків, при оформленні картки, вже були ідентифіковані (надалі їх ідентифікація здійснювалася за допомогою карти з введенням пін-коду, смс-повідомлення або документів, що засвідчують особу). Закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить перекази готівкою без ідентифікації, тобто без використання картки чи паспорту. За запевненням НБУ, метою нововведень є боротьба з корупцією, торгівлею зброєю і наркотиками. В НБУ також нагадали, що якщо клієнт раніше використовував карту при переказах, то це залишається у його банківській історії, а значить, зараз немає сенсу починати ховатися.

Які операції покликаний регулювати закон

Згідно з законом, всі операції своїх клієнтів, незалежно від суми та призначення рахунку (особистий, підприємницький, рахунок компанії тощо), банки зобов'язані ідентифікувати. А саме: встановити особу платника; супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та одержувача.

Але, як зазначалося раніше, цих процесів користувачі на собі не відчують, оскільки у банків вже є всі необхідні відомості про клієнтів. Що стосується одержувачів, то деякі банки вже запитують ім'я і прізвище одержувача, на рахунок якого переводяться гроші. До речі, поповнити картку за номером готівкою в терміналі Приватбанку або Ощадбанку без використання власної карти можна тільки на 5 тис грн. Поповнення в касі без пред'явлення паспорта також обмежене лімітом 5 тис грн.

У той же час операції на суму понад 400 тис грн (раніше - понад 150 тис грн) підпадають під обов'язковий фінмоніторинг. Тобто, банки повинні будуть упевнитися також у походженні коштів - для цього у клієнта попросять відповідні документи.

Які операції не потрапляють під дію закону

В перелік операцій, які не підпадають під цей закон, входять: оплата комунальних послуг, податків, штрафів, інших обов'язкових зборів і платежів незалежно від суми; сплата кредиту в сумі до 30 тис грн; оплата товарів та послуг карткою (або за допомогою електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ - незалежно від суми; всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис грн (раніше - до 15 тис грн); зняття коштів з особового рахунку.

Пояснення у НБУ просте – ці операції не вважаються ризикованими.

Додамо, що регулятор раніше порекомендував банкам налаштувати їх автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження грошових переказів необхідною інформацією про платника та одержувача. Тобто колапсу при переказах, швидше за все, не буде.

До чого слід готуватися клієнтам банків

На думку банкірів, закон про фінмоніторинг у реальності змінює три речі, які помітять більшість українців і бізнес.

По-перше, підвищення порогу обов'язкового фінансового моніторингу з 150 тис грн. до 400 тис грн. Банки і раніше вимагали надати документи, підтверджуючі законність коштів, але операції на меншу суму. Тобто, спілкування з банками з питань джерел походження коштів і підтверджує їх документами навряд чи почастішають.

Що стосується переказів готівкових коштів від 5 тис грн, то раніше така вимога теж існувало, але застосовувалося для сум від 15 тис грн. Тепер при переказі у вас у більшості випадків попросять копію паспорта (з неї візьмуть ПІБ, номер документа та адресу проживання). В НБУ звертають увагу, що при цьому мова йде про встановлення особи ініціатора і одержувача переказу, а не про джерело походження коштів, за рахунок яких переказ здійснюється.

По-друге, тим самим буде оновлена інформація про бенефіціарів компаній. До речі, Україна однією з перших у світі запровадила реєстр бенефіціарних власників. Однак, питання завжди стосувалося якості інформації в ЄДР. Не всі компанії надали інформацію про своїх бенефіціарів, безліч існуючих записів не оновлювалися протягом декількох років.

На думку експертів, у бухгалтерів та юристів, швидше за все, невеликих компаній можуть виникнути проблеми у зв'язку з вищесказаним. Але, є ймовірність, що це допоможе з встановленням реальних власників компаній.

По-третє - дистанційна верифікація. Тепер банки та інші фінустанови зможуть віддалено верифікувати клієнтів і відкривати для них рахунки без їх фізичної присутності. Так закон оновив вимоги по перевірці особистості потенційного клієнта і привів їх у відповідність з європейськими нормами.

Можливі ризики

Закон вводить ризико-орієнтований підхід для банків, поштових операторів, нотаріусів, адвокатів, аудиторів та інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Як пише ain.ua, це означає, що підозрілих клієнтів почнуть перевіряти більш ретельно. І це викликає у деяких експертів побоювання. Мовляв, банки і фінансові установи будуть використовувати ризик-орієнтований підхід як привід відмовитися від клієнта при найменшому, навіть надуманому, ризику або заблокувати його рахунок.

Однак, за словами інших експертів, ризик-орієнтований підхід вже рік використовується у валютному законодавстві з набуттям чинності Закону України "Про валюту і валютні операції". За цим законом на банки було покладено відповідальність за перевірку валютних операцій клієнтів. При цьому ставлення до клієнтів не змінилося. До того ж, з багатьма європейськими правилами фінансового моніторингу клієнти українських банків вже зустрічалися на практиці. У першу чергу це стосується клієнтів банків із західним капіталом. У цих банків існує більш-менш універсальна політика фінансового моніторингу, що впроваджена у всіх країнах. І, незважаючи на правила та фінмоніторинг, клієнти віддають перевагу зберігати кошти в цих банках.

Детально про нові правила фінансового моніторингу можна прочитати у статті "Новий порядок фінансового моніторингу - вже навесні" на ZN.UA.