НБУ наразі здійснює жорстку грошово-кредитну політику — експерти

За поточного режиму НБУ наразі здійснює жорстку грошово-кредитну політику, що дозволяє комерційним банкам капіталізуватися за рахунок генерації прибутку від власних операцій щодо кредитування, які здійснюються за ціною, близькою до цілі процентної ставки, що її намагається підтримувати НБУ, штовхає центральний уряд до дорогих запозичень як у національній, так і в іноземних валютах (долар США та євро).

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Олександр Вальчишен, член виконавчого комітету УТФА, учасник Ph.D. програми економічного департаменту Університету Міссурі-Канзас Сіті, Юрій Прозоров та Ігор Волошин. Таким чином, на їхню думку, уряд і центральний банк є постачальниками фінансових інструментів із високою процентною ставкою як для інвесторів на внутрішньому ринку (ОВДП КМУ для всіх бажаючих інвесторів, депозитні сертифікати НБУ - для банків-резидентів), так і для інвесторів на зовнішніх ринках (єврооблігації КМУ). Отже, де-факто уряд і центральний банк скоординовано працюють не тільки для підтримання "фінансової стабільності", а й опосередковано для задоволення потреб рантьє, для останніх монетарна політика не є такою вже жорстокою, навпаки, забезпечуючи їм високу прибутковість.

"Центральний уряд дотримується політики збалансованого бюджету, що фактично є політикою позитивного балансу первинного бюджету, адже в міжнародній практиці останнім часом термін "збалансований бюджет" означає збалансованість саме у термінах первинного бюджету. Процентні витрати уряду по його фінансових зобов'язаннях, ціна за якими у разі облігацій у гривні диктується центробанком, що реалізує інфляційне таргетування, а у разі облігацій в іноземній валюті - іноземним фінансовим ринком, зменшують первинні витрати в економіку (оскільки загальні витрати обмежені бюджетом), тобто гальмують економічний розвиток. Монетарна суверенність гривні є понівеченою минулими двома десятиліттями, й поточна політика тільки цементує цей стан. Її - монетарну суверенність або незалежність - слід встановити!", - зазначають експерти.

Автори вказують, що у своїй процентній політиці НБУ діє в рамках теорії про нейтральну процентну ставку. Цей підхід є хибним по кількох факторах, але для економіки України його кричущою помилкою є його циркуляторна аргументація (circular reasoning). Це коли використовується аргумент про проблему та інструменти її вирішення, де останні (тобто інструменти) найбільш вірогідно приводять до того самого місця, де ці проблеми є. Більш того, вони загострюватимуться. Так, НБУ говорить, що він підтримує на високому позитивному рівні так звану реальну процентну ставку через те, що існує нейтральна процентна ставка. Але останню не можна зафіксувати у фінансових операціях, вона є виключно розрахунковою величиною, залежною від трьох показників: 1) нейтральної процентної ставки на світовому ринку у доларах, 2) премії за ризик країни (теж визначається на зовнішніх ринках), 3) зміни реального ефективного обмінного курсу (РЕОК), в основі розрахунку якого також є суттєва частка зовнішніх факторів, що не контролюються владою України. Така процентна політика здійснюється на тлі вже наявної високої відкритості національної економіки та її залежності від зовнішнього фінансування. Така політика лише здатна призвести як мінімум до консервації цього стану економіки, а як максимум - до подальшого збільшення відкритості за боргової залежності. Тож аргументацію про нейтральну процентну ставку слід відкинути.

Детальніше про гроші читайте в статті Олександра Вальчишена, Юрія Прозорова та Ігора Волошина "Пошук економічної альтернативи: що робити" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".