Нацбанк вивчив настрої в лавах банкірів: результати

В Україні зростає частка фінансових установ, які очікують погіршення фінансового сектора у наступні півроку (у листопаді було 4%, зараз - 71%). Про це свідчить опитування Національного банку в травні.

60% респондентів, оцінюючи стан фінансового сектора, заявили про погіршення за останні півроку. Число учасників опитування, які вважають загальний рівень ризику високим/дуже високим, збільшилася до 37% (у листопаді 2019 року їх було 23%).

Зросла і оцінка ризиків, пов'язаних з економічною активністю та динамікою цін на сировинні товари у всьому світі. Якщо в листопаді 2019 року ризик називали високим/дуже високим 23% та 39% респондентів, то в даний час число їх "однодумців" зросло до 74% і 67% відповідно.

Основним фактором ризику учасники опитування стабільно називають "корупцію, діяльність правоохоронних органів і судової системи". Побоюються банкіри і інвестори також кіберзагроз та шахрайства. У перелік ризиків включена і політична ситуація в Україні.

67% респондентів оцінюють стійкість фінсектора до негативних подій як "середню" (у листопаді їх налічувалося 62%), а 11% опитаних вважають її "високою" (у листопаді так вважали 19%).

Учасники опитування також побоюються погіршення якості застав та зміни вартості активів. Високими ризики назвали 37% респондентів (у листопаді – 31%), а середніми – 44% (у листопаді – 62%).

Число тих, хто вважає рівень ризику у сфері доступу до фондування високим, з листопада не змінилася – 19%, а ось респондентів, які оцінили ризик як "середній", збільшилася до 52% (з листопадових 42%).

Якщо в листопаді рівень ризику конкуренції як "дуже високий" оцінювали 4% опитаних, то в травневому дослідженні їх виявилося 0%. Високим ризик вважають 22% респондентів (у листопаді – 27%), а середнім – 52% учасників опитування (у листопаді – 46%).

У дослідженні брали участь керівники 18 банків, інвестиційних 3 і 6 страхових компаній. Опитування проводилося в період з 12 по 25 травня 2020 року.

Раніше Кабмін оприлюднив програму уряду, де збільшено дефіцит бюджету до 8% ВВП, а зростання безробіття до 9,5% ВВП.