НАБУ і САП спільно з СБУ під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора повідомили про підозру ексзаступнику директора держпідприємства "УкрДІАП" (Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу). Про це заявили в пресслужбі НАБУ у четвер, 11 лютого.
Відзначається, що підозрювана склала завідомо недостовірний документ, який став підставою для Господарського суду Рівненської області.
У серпні 2017 року, суд відмовив Україні у визнанні права власності на частину нафтопродуктопроводу "Самара - Західний напрямок".
Як пише в своєму Telegram-каналі колишній народний депутат Сергій Лещенко, після такого рішення трубопровід перейшов під контроль структур Медведчука, "чому було дано зелене світло Антимонопольним комітетом, керованим людьми Порошенка".
"До речі, суддя, який виніс таке рішення, в останні місяці правління Порошенка була призначена його указом на довічну посаду", - пояснює Лещенко.
Таким чином, фірма "ПрикарпатЗахідТранс", до складу акціонерів якої увійшли люди Медведчука, на підставі судового рішення, яке базувалося на завідомо неправдивому висновку експерта, безпідставно отримала у власність частину магістрального нафтопродуктпровода "Самара - Західний напрямок"
Саме ця труба, якою управляють соратники Медведчука, є головною магістраллю для поставок дизельного палива "Роснефти".
Нагадаємо, в березні 2016 року російська держкомпанія «Транснєфть» продала нафтопродуктопровід «ПрикарпатЗахідТранс», швейцарській компанії International Trading Partners AG, серед контрагентів якої є структури, що належать людям з оточення Медведчука. Зокрема громадянину ФРН Анатолію Шеферу, який паралельно є директором ще однієї швейцарської компанії ITC Industry Trading Company SA.
Міноборони України допомогло запустити нафтопровід в роботу, викупивши звідти старе дизельне паливо, щоб власники трубопроводу змогли качати по ньому нове з РФ.
При цьому в момент, коли близьким до Медведчука структурам передавалася частина труби «Дружба», в Криму зі списку націоналізованих був виведений, а потім проданий судноремонтний завод, який належав Порошенку з 2010 року.
У грудні 2020 року в коментарі ZN.UA директор НАБУ Артем Ситник заявив, що Бюро розслідує глобальну справу про передачу радянського трубопроводу «Дружба» в приватні руки.
Відповідний магістральний трубопровід був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у власність держави на підставі правонаступництва. Водночас, дочірня компанія російської АК «Транснафтопродукт» зазначений трубопровід у власність України не передала. У 2011 році Господарський суд Рівненської області визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», що проходить територією України, за Україною, а Апеляційний та Вищий господарський суд у 2014-2015 роках рішення підтвердили.
Згодом, у 2015 році, Господарський суд Рівненської області рішення скасував нібито за нововиявленими обставинами. У подальшому, в 2017 році, той же Господарський суд Рівненської області рішення, в основі якого був завідомо неправдивий висновок судової інженерно-технічної експертизи експертів ДП «УкрДІАП», визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» за ТОВ «Прикарпатзахідтранс».