Підтримати
Проблемою держслужби на сьогодні є надвеликі розриви в зарплатні, навіть в межах самої держслужби, але після війни зарплати скоріш за все збільшаться ще більше. Це випливає з інтерв'ю очільниці Національного агентства з питань державної служби України Наталії Алюшиної в інтерв’ю Mind.
Вона розповіла, що наразі зарплати держслужбовців «просіли», і, не виключено, зменшаться ще більше.
«Ми не виключаємо, що може відбутися і третій секвестр. Видатки на зарплату вже знизилися на 10–15%, залежно від державного органу, а відтак і зарплатня загалом зменшилася. Якщо відбудеться третій секвестр, звісно, зарплати держслужбовців ще зменшаться. На який саме відсоток – наразі важко сказати», - зазначила вона.
За даними НАДС, 53,1% опитаних чиновників зазначили, що зарплатня «просіла»; 7,6% зазначили, що все залишилося без змін.
Зменшення зарплат першими відчули держустанови I рівня юрисдикції (Секретаріат КМУ, апарати Офісу Президента і Верховної Ради. – ред). Зниження оплати праці відбулося для всіх категорій – А, Б, В. Найбільший відсоток респондентів, що зазначили зменшення заробітної плати, серед державних органів першого рівня – 79,1%», - розповіла голова НАДС.
Крім того, судячи зі слів глави НАДС, не здійснюються виплати премій та надбавок, які, як відомо, складали відчутну частину доходів держслужбовців.
«Зараз абсолютно недоречно говорити про премії та надбавки за інтенсивність», - сказала вона.
Щоправда, просідання зарплат під час війни відчули не всі держслужбовці.
«Цього року зниження зарплат не торкнулося тільки Міністерства оборони й МВС. В інших міністерствах зарплати зменшилися», - повідомила Алюшина.
Але в цілому, стосовно різниці в зарплатах в різних міністерствах тут, судячи з усього, Алюшина не бачить нічого поганого.
«Є обов’язкові виплати, наприклад, на посадах у реформаторських структурних підрозділах, де інший обсяг відповідальності і рівень складності завдань, адже вони займаються формуванням політик. Там рівень оплати праці вище, аніж на звичайних посадах», - зазначила вона.
«У нас є державні органи, які керуються спеціальними законами. Тому некоректно порівнювати рівні зарплат у міністерстві і НАБУ, НАЗК, ДБР, БЕБ. Якщо говорити про міністерства, то і між ними показники різняться. Середня зарплата у Міністерстві освіти й науки та Міністерстві культури буде відрізнятися від Мінцифри, Мінфіну чи Мін'юсту», - додала очільниця НАДС.
Не здається ненормальною і різниця між зарплатами всередині однієї структури. Це констатується як факт, що існує, але не як факт, щодо якого вживаються якісь заходи.
«Інколи буває так, що міністр має зарплатню в кілька разів меншу, ніж директор департаменту. Наприклад, директор департаменту Мін'юсту міг раніше отримувати 2,6 млн грн на рік, тоді як міністр – до 700 000 грн на рік. Це – дані нашої аналітики», - додала Наталія Алюшина.
Як випливає з інтерв'ю Алюшиної, і надвеликі зарплати на держслужбі, більше того, навіть надвеликий розрив у зарплатах між різними чиновниками, і навіть між різними органами з однаковим статусом (що Алюшина називає «конкуренцією»), стали предметом практичної уваги вимушено, лише після того, як в держбюджеті виник дефіцит коштів.
«Ми щороку здійснюємо моніторинг зарплат. Сьогодні маємо показники за 2021 рік. Вони різняться, бо є суттєва конкуренція між міністерствами. І це свідчення того, що назріла потреба в реформі системи оплати праці", - зазначила вона.
«(Сьогодні, - ред.) Розраховуємо на підтримку (міжнародну допомогу, - ред.), адже саме сьогодні в державному бюджеті виник дефіцит коштів», - додала Алюшина,.
Стосовно реформи системи оплати праці, вона послалася на грудневий, тобто ще довоєнний, протокол наради з прем’єр-міністром і покроковий план впровадження цієї реформи, а також концепція реформування системи оплати праці державних службовців.
«Зрозуміло, що прихильників такої реформи 50/50. Міністерства, які я згадувала,(які мають більш високу зарплату, - ред.) здебільшого підтримують реформу. Більше того, торік Президент підтримав петицію щодо необхідності реформи системи оплати праці держслужбовців, що набрала достроково 25 000 голосів. Але наразі війна гальмує цей процес. Зокрема, більшість державних органів повідомили, що не можуть здійснити класифікацію посад. Проте ми ще до війни розпочали розробку нової моделі оплати праці. У червні Верховна Рада затвердила Антикорупційну стратегію України до 2025 року, в якій також, серед іншого, йдеться про реформування системи оплати праці. Отже, маємо підґрунтя, аби перейти на світову модель. Заробітні плати на державній службі мають стати конкурентними, прозорими й зрозумілими для суспільства», - сказала Алюшина
На питання, як зміниться рівень зарплат державних службовців після війни, голова НАДС зазначила, що назвати однозначну цифру, скільки буде коштувати реформа без класифікації посад, неможливо. Але в НАДС вже прикинули, що зарплати зростуть ще більше.
«А процес наразі на паузі. До того ми виходили з довоєнної чисельності держслужбовців, а сьогодні маємо інші реалії. Спочатку має пройти функціональний аудит, скорочення неактуальних функцій. А вже потім можна говорити про класифікацію посад, вдосконалення штатних структур державних органів і конкретні цифри. Проте, якщо взяти до уваги наш експеримент від 2021 року на чотирьох пілотних держорганах (відповідно до розпорядження Кабміну №1414) – Мінцифри, Мінфін, НАДС і Секретаріат Кабінету Міністрів, то ми прорахували, що зарплати мають зрости в межах 20%, залежно від державного органу», - додала вона.
Нагадаємо, 9 червня підписано угоду між МБРР та українською стороною про передання 1,5 млрд євро на підтримку державного управління. Кошти підуть на зарплати держслужбовцям і вчителям. Перший транш у розмірі 476 млн євро вже отримано у червні.
За даними НАДС, у 2021-му середня зарплатня у деяких міністерствах була 25 000–30 000 грн, у інших – 45 000–50 000 грн.
Наприклад, у Міністерстві соціальної політики середня зарплатня – 38 500 грн, у Міністерстві молоді і спорту – 41 800 грн, МОЗ – 33 400 грн, Міносвіти і науки – 41 000 грн. Це якщо говорити про орган загалом.
Якщо казати про рівень виконавців (головні спеціалісти, категорія В), які виконують основний обсяг роботи, то у Міністерстві соціальної політики середній показник – 27 000 грн, у Мінмолодьспорту – 20 100 грн, у МОЗ – 21 000 грн, у МОН – 29 000 грн.
Це показники нарахувань без сплати податків. Податкові відрахування складають близько19,5%.
Водночас, як писала ZN.UA, схоже, що на сьогодні в Україні існує кілька центрів, які займаються реформою державної служби. Чи свідчить це про недовіру до потенціалу НАДС, невідомо, але реформою держслужби наразі займаються також в Міністерстві цифрової трансформації.
Мінцифри розробляє реформу, згідно з якою кількість чиновників у країні зменшиться вдвічі. У міністерстві відмовилися коментувати власні напрацювання до оприлюднення документа, однак з деякими цифрами журналістам все ж таки вдалося ознайомитися. Зокрема, кількість міністерств можуть зменшити з 20 до 12 шляхом об’єднання та ліквідації.
Нагадаємо також, що зарплати держслужбовців за 5 років зросли утричі, але якість роботи залишилася без змін.
Як писало ZN.UA, провальні конкурси на посади в органах державної влади, що їх "слуги народу" скасовували 2019-го у зв'язку з карантином і лише через рік повернули, — бутафорія та лицемірство. На посади повсюди виводяться виключно "свої" люди. І це вже нікого не дивує й не обурює. Втім, як і те, що не розроблено й не впроваджено показників ефективності роботи як держслужбовців на посадах, так і органів влади (KPI’s). Читайте про це в матеріалі члена Громадської ради при НАДС, доктора філософії в галузі управління людськими ресурсами, CEO R&C Kyiv Group LLC Жанни Балабанюк "Держслужба: зарплати зі стелі і премії у 300 відсотків".
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google