На початку 2024 року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ: які чинники впливали на показник

У лютому інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі, повідомив глава Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, цьому сприяли кілька чинників:

• зросла пропозиція окремих продуктів харчування та були ефекти від значних минулорічних врожаїв;
• на продовольчі ціни вплинула переорієнтація окремих виробників на внутрішній ринок;
• інфляцію обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги;
• сповільнення базової інфляції – до 4,5% у річному вимірі.

«Ситуація на валютному ринку, забезпечена, зокрема, заходами монетарної політики та валютного нагляду НБУ, сприяла поліпшенню інфляційних і курсових очікувань більшості груп респондентів. Це обмежувало фундаментальний ціновий тиск», - сказав Андрій Пишний.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Український бізнес прогнозує зростання цін та скорочення робітників у 2024 році – опитування НБУ

Він прогнозує, що інфляція буде помірною завдяки послідовній монетарній політиці НБУ. Тобто інфляція залишатиметься в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці та лише помірно пришвидшиться в другому півріччі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тариф на газ: скільки треба платити за газ з 1 березня

«Поступове зростання доходів українців і більші витрати бізнесу в умовах війни підживлюватимуть інфляційний тиск. Водночас фіксація окремих житлово-комунальних тарифів і монетарна політика НБУ, спрямована на підтримання привабливості гривневих активів і курсової стійкості, й надалі обмежуватимуть зростання споживчих цін», - говорить Андрій Пишний.

Раніше ми писали про те, що вплив фіскального дефіциту – значного дефіциту державного бюджету, котрий покривається переважно за рахунок емісійних кредитів центрального банку країни –  на ріст цін в Україні є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом. Рівень фіскального дефіциту в Україні досяг 27% ВВП за підсумками 2023 року та зберігає потенційно значні інфляційні ризики. При цьому «фіскальну інфляцію» стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.