МЗС Латвії сподобалося, що журналісти зайнялися «вишками Бойка»

Про це він сказав на зустрічі з українськими журналістами у Латвії, відповідаючи на питання, як МЗС Латвії оцінює співпрацю «Ризької корабельні» і «Чорноморнафтогазу».

««Ризька корабельня» - компанія відома, і тут ніяких питань для латвійського уряду немає... Бурові платформи - це новий напрямок «Ризької корабельні». Але досвід будування кораблів цією корабельнею давній і різноманітний. Я особисто нещодавно дивився новий військовий корабель, який було побудовано на цій корабельні. Керівник її - Василь Мельник, який є керівником ділової ради «Україна - Латвія» - це теж особа досить відома, він також керує діловою радою і з Росією», - сказав Тейкманіс.

Разом з тим він підкреслив важливість розслідувань журналістів обох країн, які стосувалися проведення тендерів «Чорноморнафтогазу».

«Я читав українські ЗМІ, які писали про інші сумнівні контракти, де теж були залучені якісь приватні особи з Латвії. Думаю, що дуже важливо, що ЗМІ мають можливість простежити за всією процедурою таких контрактів... Дуже добре, що ЗМІ загострено стежили і за цим контрактом. Так само як і наше телебачення спільно з українськими колегами це висвітлювало. І якісь питання виникали про таємні фірми, які зареєстровані десь в якійсь квартирі, а потім виявлялося, що на сотні мільйонів підписуються контракти. Такі випадки треба досліджувати обов'язково... Щоб там не залишилося якихось таємних угод. Щоб вони всі були на папері, а не в таємних протоколах...», - сказав держсекретар.

Раніше ZN.UA повідомляло, що в цьому році «Чорноморнафтогаз» на тендері придбав дві морські бурові установки за ціною $400 млн кожна.

При купівлі першої бурильної установки в тендері «Чорноморнафтогазу» взяли участь тільки дві, пов'язані між собою фірми. Ціна установки ($400 млн) виявилася на $150 млн вищою, ніж у виробника.

При купівлі другої бурової установки в тендері взяли участь три посередники. Під умови тендера підходило тільки дві морські установки. Ціна у виробника кожної з них становила $200 млн.

Після проведення першого тендера латвійські журналісти довели, що власник постачальника першої бурової установки, рижанин Ерік Ванагельс, є підставною особою, оскільки веде життя бомжа.