Мінфін запропонував зменшити рівень підконтрольності держбанків президенту та уряду - ЗМІ

Міністерство фінансів виступило з пропозицією змінити систему обрання наглядової ради державних банків, а також наділити ради функціями незалежності від впливу основного акціонера.

Як повідомляють "Наші гроші", відповідний проект закону 17 травня був винесений на розгляд урядового комітету під головуванням першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва.

У пояснювальній записці до документу зазначається, що фахівці Мінфіну разом з МВФ, Світовим банком та ЄБРР працюють над реформуванням державного банківського сектору України. В рамках цієї роботи прийнято рішення привести механізм управління держбанків у відповідність з "найкращими світовими стандартами", шляхом створення ізольованої від політичного впливу системи управління.

Такий механізм запропоновано реалізувати через створення незалежних від уряду наглядових рад.

Законопроект Мінфіну передбачає, що наглядова рада держбанку повинна буде складатися з семи осіб. По одній особі будуть пропонувати президент та Кабмін, а п'ятеро членів спостережної ради будуть незалежними.
Члени наглядових рад будуть виконувати свої фонкции на платній основі.

Для відбору незалежних членів спостережної ради повинна бути створена комісія – по три людини від президента і Кабміну. Претендентів на конкурс буде відбирати компанія, яка повинна мати мінімум десятирічний досвід з відбору керівного складу провідних світових банків.

У той же час, в оприлюдненому журналістами експертному висновку до проекту Мінфіну зазначено, що перебудова моделі управління держбанками може призвести до втрати державою контролю над ними, а права держави, як власника банку будуть меншими, ніж у власника приватної фінустанови.

Підкреслюється, що згідно з проектом закону, головою спостережної ради може бути лише незалежний представник, що призведе до фактичної втрати державою контролю за своєю власністю.

Так, незалежні члени спостережної ради зможуть самостійно проголосувати за відчуження акцій державного банку, і даному рішенню не зможуть перешкодити загальні збори акціонерів в особі уряду. Крім того, незалежні члени ради зможуть самостійно, без представників уряду та президента, приймати рішення, створювати і очолювати комітети з питань аудиту та з питань призначення собі винагороди.

Вказується, що претендентів у наглядову раду держбанку, де 100% акцій належить державі, буде вибирати іноземна компанія, а запропоновані критерії до претендентів не дозволять більшості українських фахівців фінсектору претендувати на цю посаду. В результаті, найбільш високі шанси будуть мати іноземці.

На думку експертів, ряд положень проекту Мінфіну не узгоджено з українським законодавством. Відзначається також, що проект пропонує дозволити держбанкам існувати у формі приватних акціонерних товариств, що зменшує по відношенню до них вимоги корпоративного управління і обсягу розкриття інформації.

Раніше банківський експерт Вадим Сирота у своїй статті для DT.UA писав, що після націоналізації "Приватбанку" держава p учасника банківського ринку перетворилась на монополіста, що тягне за собою величезні збитки для державного бюджету.

За його словами, сьогодні держава контролює 52% активів, 60% депозитів фізичних і 49% - юридичних осіб. Частка обслуговуються держбанками активних платіжних карт, при цьому, досягла 74%.

Детальніше про ризики і проблеми, пов'язані із монополією держави на банківському ринку, читайте в статті Вадима Сироти "Держбанки: токсична поклажа чорних ящиків" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".