Міф про високоосвічену робочу силу в Україні давно не відповідає дійсності – думка

Ситуація з якістю та релевантністю знань випускників українських середніх і вищих навчальних закладів набула критичного характеру.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва. За її словами, широко поширений міф про високоосвічену робочу силу в Україні вже не відповідає дійсності.

"Найчастіше українці здобувають освіту заради освіти, часто працюючи не за фахом і займаючись працею, що не потребує високої кваліфікації. Більш того, опитування підтверджують, що роки навчання в школах і вищих навчальних закладах уже не сприймаються українцями як грошові інвестиції в їхнє майбутнє. Як даність, як подарунок батьків або держави, але не як фінансове вкладення, яке в ідеалі має принести такі самі фінансові вигоди в майбутньому", – відзначає автор.

За її словами, українські інвестиції в освіту і людський капітал не дають жодної економічної віддачі.

"Так, Україна у світових лідерах за кількістю дорослого населення, що має вищу освіту. Але якщо в більшості країн кількість високоосвічених людей прямо впливає на зростання ВВП, то в Україні цей зв'язок відсутній. Тобто наші інвестиції в людський капітал у підсумку не дають очікуваних результатів. Більш того, навіть зараз ми часто "інвестуємо" у спеціальності, які виявляться непотрібними вже у найближчому майбутньому", – підкреслює Самаєва.

Дана проблема, на думку автора, стосується навіть тих високотехнологічних галузей економіки, в яких українські фахівці зуміли зарекомендувати себе добре.

"Хвалені українські IT-фахівці, масово експортовані в розвинені країни, - це не більш ніж інтелектуальна сировина (така сама, як і інші наші експортні статті). Серед них практично немає висококласних фахівців - архітекторів складних систем, аналітиків, які оптимізують процеси, менеджерів складних проектів, переважна більшість українських айтішників - інженери нижчого рівня (Junior QA engineer)", – зазначає вона.

Самаєва вказує, що для виправлення ситуації систему освіти необхідно реформувати докорінно, зробивши ставку на підготовку фахівців, затребуваних в недалекому майбутньому.

Раніше DT.UA писало, що витрати на фінансування вищої освіти в Україні знизилися з 3,5% ВВП в 2009 р. до 2,7% у 2014-му, і можна очікувати подальшого падіння до 2,3% ВВП в 2016-м.

Детальніше про проблеми української системи освіти читайте в статті Юлії Самаевой "Девальвація людського капіталу: діагнози та рецепти" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".