Українські діти мають певні майнові права, які закріплені низкою українських законів. У жовтні у законодавстві відбулися певні зміни, повідомляє «Юридичний порадник для ВПО».
Фахівці нагадали, що відповідно до ст. 31 Цивільного кодексу малолітні діти (тобто ті, що не досягли 14 років) наділені частковою цивільною дієздатністю. Разом із тим можливість розпоряджатися своїми правами, набувати обов’язки та нести за них відповідальність не впливає на можливість мати такі права. Одним з таких прав є право дитини на майно, закріплене у ст. 17 Закону «Про охорону дитинства».
5 жовтня набрав чинності Закон України №3265-IX, яким було внесено зміни до низки законодавчих актів щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам.
В цивільно-правовому обороті від імені малолітньої дитини виступають:
- батьки;
- усиновлювачі;
- інші законні представники (наприклад, опікуни).
Тобто, ці особи мають право укладати від імені дитини договори, представляти її інтереси перед органами державної влади, місцевого самоврядування, іншими особами тощо.
Відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Однак така влада батьків, а також інших законних представників не є абсолютною. Держава встановлює обмеження на окремі правомочності цих осіб задля забезпечення прав дитини та запобігання зловживань стосовно законних прав дитини.
За новим законом, батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:
- відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
- видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини.
Також вони не можуть без дозволу вчиняти правочини щодо:
- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
- відчуження (продаж, дарування тощо) (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.
Основні зміни полягають у тому, що:
- розширено коло осіб, які відповідно до Сімейного кодексу повинні звертатися за дозволом до органу опіки та піклування. Окрім батьків до таких осіб тепер належать усиновлювачі та опікуни;
- розширено коло правочинів, стосовно яких необхідна згода органу опіки та піклування. Відчуженням майна в розумінні цього Закону тепер вважається також і внесення (передача) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;
- розширено перелік об'єктів, вчинення правочинів щодо яких потребує такої згоди. Відтепер це стосується не лише нерухомого майна, а й транспортних засобів, незавершеного будівництва, інших цінних речей, а також земельних ділянок, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина.
Аналогічний обов'язок встановлено також для опікунів стосовно майна їх підопічних.
Під час війни в країні постраждало багато дітей. Держава розробила спеціальну програму для допомоги їм. Нагадаємо, як отримати статус «дитина війни» та які пільги та виплати можна оформити.