Крім газової, Україна "підсіла" ще й на вугільну "голку" Росії

Українська теплова енергетика абсолютно не готова до зими через брак необхідного запасу вугілля. До початку листопада запаси на складах теплових електростанцій (ТЕС) скоротилися майже на 15%.

Про це в своїй статті "Прощання з ДонБасом" для ZN.UA пише Ігор Маскалевич. При цьому він зазначає, що запаси антрацитів і напівантрацитів впали на чверть. А саме на такому вугіллі працює половина з 14 великих українських ТЕС.

Після першої партії південноафриканського вугілля трохи покращилася ситуація для теплоенергетики, однак це викликало великий скандал через ціни і якість. Тепер з країн далекого зарубіжжя, які видобувають антрацит, взимку варто розраховувати тільки на Австралію. У неї вже почав купувати вугілля Рінат Ахметов.

Тим часом вугільний конфлікт призвів до того, що обсяги планованих поставок з ПАР, призначених державним "Центренерго", можуть скоротитися вдвічі від спочатку запланованих, - до півмільйона тонн.

"Втім, святе місце порожнім не буває - тут же з'явилося "російське вугілля". Договори укладені на постачання 320 тис. т вугілля українського походження і 509 тис. т російського енергетичного вугілля. Разом з південноафриканським це становитиме 1,08 млн т. В повідомленні "Центренерго" йдеться про те, що це - наслідок "розпоряджень уряду з приводу прийняття вичерпних заходів щодо диверсифікації джерел енергетичного вугілля". У "перекладі" з загальнобюолкратичної це означає, що половина зазначеного обсягу буде поставлена з Росії", - йдеться в статті.

"Цікаве і формулювання "вугілля українського походження". На контрольованої українською владою та військами території немає працюючих шахт, які видобувають енергетичні марки вугілля. Так що, швидше за все, мова йде про завислі на окупованій Луганщині запаси з можливістю постачання через територію РФ", - зазначає автор статті.

При цьому, згідно зі статистикою Міненерговугільпрому, виявилося, що ще в жовтні на експорт пішло до 40 тис. т вугілля марки "А", а по Донецькій залізниці було відвантажено 76 тис. т вугілля марок "А" і "Т". "І це в той час, коли Україна відчайдушно шукала ці марки вугілля на ринку. У міністерстві вважають, що це вугілля з "копанок", і що хтось непогано на цьому нагрів руки", - йдеться в статті.

Як зазначає автор тексту, по суті, додатково до критичної залежності від російського газу і ядерного палива, ми легко і невимушено "підсіли" ще й на енерговугільну "голку".

Крім того в липні-серпні сепаратисти почали методично підривати мости на Донбасі, швидко паралізувавши таким чином перевезення вугілля залізницею. Дивно, але залізничний напрямок на Росію майже не постраждав.

"В результаті відвантаження вугілля на адресу українських покупців впало в два-три рази, і його перевезення з районів, контрольованих сепаратистами, стало можливим тільки через територію тієї ж Росії", - йдеться в статті.

Більш детально про те, що чекає вугільну промисловість і звідки Україна буде брати вугілля, щоб покрити хоча б мінімальні потреби, читайте в статті Ігоря Маскалевича "Прощання з ДонБасом" у свіжому випуску газети "Дзеркало тижня. Україна".