"Фактично у помаранчевий період було підготовлено умови для зміцнення клановості і закладено ризики для демократичної моделі. Саме правова дефектність цього періоду як не повної, не структурованої, не інституціоналізованої демократизації у результаті спровокувала можливість відходу від вже завойованих позицій", - пише В.Карасьов.
На його думку, основна проблема ринково-ліберального періоду полягала в тому, що будівництво демократії без демонтажу радянської постдержавності і кланової економіки, що виникла на її уламках, без верховенства права та вільної економічної конкуренції, унеможливлює побудову зрілої працюючої ліберальної політекономічної моделі.
"І якщо при Кучмі відбувся перехід від плану до клану, то очікуваний перехід від клану до ринку так і не відбувся. У результаті Україна опинилася між двома сценаріями: або економічна монополія олігархів підімне демократичну конкуренцію, або остання демонополізує олігархічну економіку, що дозволить перейти від клану до ринку. Але події, на жаль, пішли за першим сценарієм", - нарікає В.Карасьов.