ЄС має виділити більше грошей для України під час перегляду бюджету – Мінфін Литви

Європейський Союз повинен виділити більше коштів на підтримку України під час перегляду довгострокового бюджету, а також поповнити фонди військової мобільності ЄС, заявила в суботу міністр фінансів Литви Гінтаре Скайсте в інтерв’ю Reuters.

У рамках перегляду бюджету ЄС на 2021-2027 роки Європейська комісія в червні запропонувала виділити Україні 50 мільярдів євро у вигляді грантів і кредитів, щоб підтримати країну у фінансовій сфері, поки вона бореться з російською агресією.

Цього року ЄС виплатить Україні 18 мільярдів євро у вигляді дуже пільгових кредитів, але якщо планка у 50 мільярдів залишиться незмінною, то з 2024 по 2027 рік Україна отримуватиме лише 12,5 мільярда щорічно.

"Якщо розділити запропоновану суму на чотири роки, то вона буде меншою, ніж цього року. Тому наша пропозиція полягає в тому, що, можливо, ми зможемо досягти того ж рівня, який був у 2023 році - вийде 72 мільярди", - сказала Скайсте.

За її словами, перегляд бюджету ЄС також має додати грошей на військову мобільність - дороги, порти, мости і аеропорти, які дозволяють збройним силам швидко пересуватися - оскільки 1,7 мільярда євро, спочатку виділених на ці цілі, недостатньо.

"Ми бачимо, що потреба в інфраструктурі військової мобільності зростає. Лише для Литви вона перевищує мільярд євро", - сказала вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Кокаїн для бідних": поліція ОАЕ вилучила партію каптагону на мільярд доларів

Уряди ЄС планують досягти угоди щодо бюджету на 2021-2027 роки до кінця 2023 року, але переговори йдуть важко, оскільки Комісія також попросила 15 додаткових мільярдів євро на вирішення міграційних питань і додаткові гроші на покриття зростаючих витрат на запозичення за спільним боргом ЄС у зв'язку з підвищенням відсоткових ставок.

Щоб покрити частину витрат, виконавча влада ЄС хоче, щоб уряди виділили ЄС нові спеціальні потоки доходів від торгівлі квотами на викиди CO2 і 0,5% від умовної бази прибутку компаній ЄС, розрахованої Євростатом.

Скайсте сказала, що Литва не підтримує жодну з цих пропозицій, оскільки доходи від торгівлі квотами на викиди вже використовуються урядом для інвестування в трансформацію економіки від викопних видів палива, а гроші від компаній вже надходять до бюджету ЄС через національний внесок, що базується на валовому національному доході.