У світі зростає занепокоєння, що Росія не продовжить угоду, укладену за посередництва ООН, яка дозволяє постачати зерно з України до частин світу, що борються з голодом, оскільки кораблі більше не прямують до чорноморських портів, а експорт продовольства скорочується.
Минулого літа Туреччина і ООН уклали проривну угоду, спрямовану на пом'якшення глобальної продовольчої кризи, а також окрему угоду з Росією про полегшення поставок її продовольства і добрив. Москва наполягає на тому, що вона все ще стикається з перешкодами, хоча дані показують, що вона експортує рекордні обсяги пшениці, передає The Washington Post.
Російські чиновники неодноразово заявляли, що немає підстав для продовження Чорноморської зернової ініціативи, яка 17 липня має бути продовжена вчетверте. Росіяни вже погрожували цим раніше, а потім двічі продовжували угоду на два місяці замість чотирьох, передбачених угодою.
ООН та інші організації намагаються зберегти крихку угоду, оскільки Україна і Росія є основними постачальниками пшениці, ячменю, рослинної олії та інших продуктів харчування, на які покладаються країни Африки, Близького Сходу і частини Азії. Це дозволило Україні відвантажити 36,2 мільйона тонн зерна, більше половини з яких – до країн, що розвиваються.
Угода допомогла знизити світові ціни на продовольчі товари, такі як пшениця, після того, як вони підскочили до рекордних максимумів після вторгнення минулого року, але це полегшення не досягло кухонних столів.
Вихід Росії перекриє джерело допомоги Всесвітньої продовольчої програми для країн, яким загрожує голод, включаючи Сомалі, Ефіопію та Афганістан, а також ускладнить проблеми продовольчої безпеки у вразливих регіонах, які борються з конфліктами, економічною кризою та посухою.
«Росія отримає значну підтримку громадськості за продовження цієї угоди», – сказав Джозеф Глаубер, старший науковий співробітник Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики. – «Я думаю, що Росії за це доведеться заплатити з точки зору громадського сприйняття і глобальної доброзичливості [якщо угоду не буде продовжено]».
Кількість зерна, що вивозиться з України, вже скоротилася, а Росію звинувачують в уповільненні спільних перевірок суден російськими, українськими, оонівськими та турецькими посадовцями та відмові дозволити приєднатися до ініціативи більшій кількості суден.
Середньодобова кількість перевірок, які мають на меті забезпечити, щоб судна перевозили лише продовольство, а не зброю, яка може допомогти будь-якій стороні, знизилася з пікових 11 у жовтні до трохи більше двох у червні. Це призвело до зниження експорту зерна з 4,2 млн тонн у жовтні до 1,3 млн тонн у травні, що є найнижчим показником за весь час існування ініціативи. У червні вони зросли до 2 мільйонів, оскільки обсяги поставок збільшилися.
Якщо угоду не буде продовжено, «країнам, які покладалися на Україну у своєму імпорті, доведеться шукати інші джерела імпорту, найімовірніше, Росію, що, на мою думку, Росія і мала намір зробити», – сказала Кейтлін Велш, директор Програми глобальної продовольчої та водної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
ООН веде переговори з Росією, а Генеральний секретар Антоніу Гутерріш цього тижня надіслав листа президенту Росії Владіміру Путіну щодо подальшого виконання угоди з Москвою, повідомив у середу речник організації Стефан Дюжаррік.
«Мета полягає в тому, щоб усунути перешкоди, які впливають на фінансові операції через «Російський сільськогосподарський банк», що є основною проблемою, висловленою Російською Федерацією, і одночасно забезпечити безперервний потік українського зерна через Чорне море», – сказав Дюжаррік.
У Литві на саміті НАТО президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує, що нові обіцянки західних союзників надати зброю та боєприпаси призведуть до зриву цієї ініціативи.
«Зрозуміло, що Росія завжди так реагує, не дотримується свого слова і постійно прагне перекрити ті чи інші гуманітарні коридори, щоб створити нову кризу», – сказав він.
Днем раніше Міністерство інфраструктури України заявило, що 29 суден чекають у турецьких водах, оскільки Росія відмовилася дозволити їх огляд.
Росія наполягає на тому, що угода не спрацювала для її власного експорту, звинувачуючи західні санкції в тому, що вони перешкоджають фінансуванню і страхуванню. Хоча санкції не зачіпають продовольство і добрива, Москва намагається вийти з-під обмежень, накладених на «Російський сільськогосподарський банк», а також перемістити свій аміак, ключовий інгредієнт добрив, до українського чорноморського порту. Але аміакопровід був пошкоджений під час війни, зазначають в ООН.
Росія, однак, збільшила експорт пшениці до історичного максимуму після великого врожаю. Згідно з оцінками Міністерства сільського господарства США, опублікованими 12 липня, він досягне 45,5 мільйона метричних тонн у 2022-2023 торговому році. У 2023-2024 роках очікується ще один рекорд для Росії – 47,5 мільйона тонн.
Тим часом, поставки з України впали більш ніж на 40% від довоєнного середнього рівня, і USDA очікує 10,5 млн метричних тонн пшениці в наступному році, що є великим ударом для її залежної від сільського господарства економіки.
За словами Пітера Мейєра, керівника відділу зернової аналітики S&P Global Commodity Insights, світові запаси пшениці залишаються такими ж, як і в 2021 році, і їх вистачить надовго, оскільки з України надходить менше, а з Росії – більше.
Очікується, що Європа та Аргентина збільшать поставки пшениці, тоді як Бразилія мала знаменний рік для кукурудзи, основним постачальником якої також є Україна. Майєр не очікує, що ціни на зерно на світових ринках зростуть більше, ніж тимчасово, якщо Чорноморську угоду не буде поновлено.
«Ринки дуже швидко адаптуються. Справа в тому, що світові ринки зерна врівноважують один одного, – сказав він.
Війна, розв'язана Росією, сприяла зростанню витрат на виробництво продовольства, включаючи енергію, добрива і транспортування. У країнах, що розвиваються, від Кенії до Сирії, які все більше покладаються на імпортні продукти харчування, ослаблення валют утримує місцеві ціни на високому рівні, оскільки вони платять у доларах США.
«Оскільки близько 80% зерна Східної Африки експортується з Росії та України, понад 50 мільйонів людей у Східній Африці страждають від голоду, а ціни на продукти харчування цього року зросли майже на 40%», – сказав Шашват Сараф, регіональний директор з надзвичайних ситуацій Міжнародного комітету порятунку у Східній Африці.
«Для міжнародної спільноти життєво важливо не лише укласти довгострокову угоду, але й знайти довгострокові рішення для подолання продовольчої нестабільності», – додав він.
Нагадаємо, що 11 липня Мінінфраструктури повідомило, що в Одесі завантажуються два останні судна у рамках зернової угоди. При цьому президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на прес-конференції за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі 12 липня заявив, що переговори щодо продовження дії Чорноморської зернової ініціативи тривають.