Підтримати
Власники гривневих заощаджень несуть втрати, оскільки реальна вартість цих заощаджень знижується через надто низьку дохідність банківських депозитів та ОВДП порівняно з інфляцією. Щоб зберегти свої заощадження, громадяни виводять їх із фінансової системи та обмінюють на готівкову валюту чи товари. Спрацьовує так званий ефект "гарячої картоплі", коли кожен новий власник валюти, що знецінюється, намагається швидше обміняти її на іншу валюту або товари. Про це у своїй колонці для ZN.UA пише голова НБУ Кирило Шевченко. Він зауважує, що основний ризик цього тренду - інфляційний, бо чим швидше обертаються гроші – тим більше прискорюватиметься інфляція.
Зупинити ефект "гарячої картоплі" можна. Насамперед необхідне підвищення Міністерством фінансів ставки дохідності за гривневими ОВДП. Це також опосередковано сприятиме зростанню процентних ставок за депозитами. Важливим орієнтиром для необхідної дохідності мають слугувати поточні (16,4% у квітні та близько 17% за оцінкою НБУ в травні) та прогнозовані (20%+ до кінця цього року) темпи зростання споживчих цін. Таке рішення знизить перетікання гривні на валютний ринок та пом’якшити девальваційний тиск.
Рано чи пізно, за словами голови НБУ, регулятор буде змушений відмовитися від «заморожування» своїх рішень з облікової ставки та повернутися до активної процентної політики. Ймовірно, порівняно з довоєнним минулим така процентна політика може стати більше сфокусованою на підтримці обмінного курсу, враховуючи його стабілізуючу роль у воєнний час.
За таких умов важливо, щоб дохідності за ОВДП реагували на відповідні зміни облікової ставки. Оскільки без адекватної реакції ставок ОВДП управляти рішеннями банків, компаній і населення щодо вибору валюти, в якій зберігати свої кошти, буде дуже важко.
Про те, якою має бути «Фінансово-економічна політика за воєнного часу» читайте більше в матеріалі голови НБУ Кирила Шевченка.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google