Автор вказує, що за роки незалежності навколо українських держкомпаній булj створенj складну систему державних контролів, кількість яких складно підрахувати.
"Наприклад: плани (стратегічного розвитку, інвестування, фінансовий, руху коштів і т.п.), які затверджуються управляючим міністерством і самим Кабінетом міністрів; звіти про виконання цих самих планів, які теж треба подавати на розгляд до різних міністерств і відомств; державні аудитори й інспектори, які здійснюють як превентивний, так і постфактовий контроль; різні спецслужби, представники яких у статусі радників постійно "приписані" до керівництва. Це на додачу до традиційного набору перевіряльників та інспектувальників, звичного для приватного бізнесу", - йдеться в статті.
Говорячи про реформування сфери, глава "Нафтогазу" навів як приклад реформу у сфері держзакупівель, в ході якої стара "перевірена" система тендерів була замінена системою Prozorro. Стара система, на думку автора, приносила такі збитки, що навіть її повний демонтаж без будь-якої альтернативи не призвів би до погіршення ситуації.
"Аналогічний підхід потрібно застосувати й до управління українськими держкомпаніями: максимально швидко замінити існуючу модель державних контролів на стандартну західну. Гірше точно не буде. Чи буде краще? Приклад "Нафтогазу" свідчить, що шанси високі", - зазначив він.
При цьому, Коболєв вказав, що сам по собі цей крок не буде достатнім для перемоги над корупцією. Для цього Україні також необхідні нова судова система, реформа правоохоронних органів, і ще цілий ряд важливих процесів, спрямованих на створення в країні реального верховенства права.
"Додаткові доходи держави від ефективної роботи великих державних компаній можуть стати каталізатором змін у всій системі державних інститутів. Нам треба зберегти "кадровий ефект" 2014 року, коли в державний сектор прийшло багато нових людей, ще не зіпсованих системою. Це був той унікальний момент в історії незалежної України, коли, вибираючи між розумними й лояльними, державна система з переляку "зачерпнула" багато розумних. Саме вони стали драйвером багатьох позитивних змін, які вважаються досягненням останніх трьох років", - йдеться в статті.
Як зазначає Коболєв позитивні зміни останніх років не є незворотними. Регулярні спроби їх ревізії, що почастішали останнім часом, підтверджують необхідність подальшого руху країни вперед.
"І рухатися не повільно й розмірено, а бігти семимильними кроками. Інакше ми не тільки не наздоженемо західних сусідів, які давно вирвалися вперед, а й не зможемо "втекти від ведмедя", - підсумовує він.
Детальніше про проблему корупції в держкомпаніях читайте в статті Андрія Коболєва "Перемогти себе" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".