Індія запустила свою першу міжнародну біржу металів

Індія у п’ятницю запустила свою першу міжнародну біржу металів, оскільки другий у світі споживач золота намагається забезпечити прозорість ринку дорогоцінного металу, повідомляє Reuters.

Індійська міжнародна біржа металів (IIBX), що базується в Gujarat International Finance Tec-City або GIFT City у західному штаті Гуджарат, може призвести до стандартного ціноутворення на золото в Індії та полегшити торгівлю невеликим дилерам металів і ювелірам.

«Із запуском цієї біржі злитків ми мали б кращу силу в переговорах про ціну», — сказала міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман.

Золото в Індії суворо регулюється, і наразі лише призначені банки та установи, затверджені центральним банком, можуть імпортувати золото та продавати його дилерам і ювелірам.

«IIBX зі своїми технологічними рішеннями сприятиме переходу індійського ринку золотих металів до більш організованої структури, надаючи кваліфікованим ювелірам прямий доступ до імпорту золота безпосередньо через механізм обміну», — йдеться в заяві біржі.

Китай, найбільший споживач золота, керує такою біржею, де купується та продається все золото внутрішнього виробництва та імпортне золото.

У 2021 році Індія імпортувала 1069 тонн золота, порівняно з 430 тоннами у попередньому році.

Multi Commodity Exchange (MCX) і National Commodity and Derivatives Exchange (NCDEX) пропонують ф’ючерсні контракти на золото в Індії, але не було фізичної біржі для купівлі золота.

«Зусилля Індії з монетизації золота також отримають величезну підтримку від прозорої системи торгівлі злитками в GIFT City», — сказав Сомасундарам PR, регіональний виконавчий директор WGC в Індії.

Індійські домогосподарства володіють приблизно 25 тисячами тонн золота, яке передається від одного покоління до іншого. Нью-Делі намагався монетизувати ці об’єми, щоб зменшити імпорт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Нацбанк домовляється з МВФ про безпрецедентну програму, яка має повернути економіку на довоєнні принципи

Окрім золота, незабаром у світі значно підвищиться інтерес до міді. До 2030 року лише світовому автопрому знадобиться 12–19 млн тонн даного металу. І це без урахування зарядної інфраструктури, яка теж має розбудовуватися стаханівськими темпами і теж надміру мідьвмісна. Про переваги інвестицій у «батарейні» метали читайте у статті Романа Яненка «Побічки декарбонізації: мідь стає об’єктом вигідних домашніх інвестицій під матрацом, а кобальт — у сейфі».