Гаманці українців будуть цілішими: війна майже "вбила" бізнес мікрокредитів в Україні

Сума позик, наданих мікрофінансовими організаціями у другому кварталі поточного року, зменшилась у понад 12 разів, у порівнянні з аналогічним кварталом торік. Про це повідомляє Опендатабот, платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані НБУ.

З моменту розгортання повномасштабної війни зменшились як кількість позик, так й їх суми.

Так, сума позик, наданих мікрофінансовими організаціями, впала до 1,3 млрд гривень у другому кварталі поточного року. Це у понад 12 разів менше, аніж середня сума мікрокредитування за квартал торік — 16,2 млрд гривень.

Середня сума кредиту у 2-му кварталі зменшилася на 28%: з 5079 грн до 3650 грн.

За 2-й квартал було оформлено понад 355 646 договорів. Це вдвічі менше за середню кількість договорів на місяць ще у першому кварталі 2022 та в 3,3 рази менше за середню кількість договорів на місяць у 2021.

Відповідно, заборгованість за мікрокредитами також скоротилася - на 2,4 млрд грн (на 18%): з 13 млрд грн на початку року до 10,7 млрд грн на початок липня.

Нагадаємо, що ринок мікрокредитів в Україні бв чи не найбільш ризикованим у сфері кредитування.

Єлизавета Чижик, ZN.UA

Як писала ZN.UA, за обіцянкою "кредит під 0%" здебільшого приховувалася шокуюча річна ставка. Загалом, щоб  зрозуміти, наскільки дорогі мікрокредити, слід знати їхню реальну ставку. Середня  — 559% річних. Але були випадки за подібними кредитами, коли ставка сягала у 1095%.

А якщо обрахувати за формулою НБУ, яка враховує дисконтування всіх майбутніх платежів на річній основі, середня річна ставка по мікрокредитах становила 54000%.

Пропонуючи акцію із привабливою ставкою, кредитори забували повідомляти, що акція триває лише перші три або п’ять днів кредиту.

У 28% проаналізованих випадків було виявлено розбіжності в договорі з усною інформацією, що була надана консультантами. Найчастіше співробітники мікрофінансових організацій розповідали про відсутність санкцій за прострочення, хоча договір їх містив, приховували номінальну процентну ставку або реальну річну ставку. 

Чи підвищувало це платоспроможність клієнта, який уже й так у матеріальній скруті? Навряд. Читайте про це у статті Юлії Самаєвої - "Мікрокредити і макрокидалово".

При цьому, щороку заборгованість населення України перед мікрокредитними організаціями збільшувалася. У 2021 роцы українці встановили рекорд по "швидких" кредитах: у борг взято майже 50 млрд за три квартали.

Найприбутковіші МФО в Україні:

• найбільше – 156,1 млн грн прибутку – за перші шість місяців 2021 року заробила компанія «Споживчий центр» (бренд «ШвидкоГроші»), яка належить екстопменеджеру СКМ Аміру Айсаутову та родині Андрія Кисельова, власнику компанії-експортера металобрухту «УкрМет» та екснардепу від ОПЗЖ;
• далі йде компанія «Авентус Україна» (Credit plus, власник – литовський мікрофінансовий холдинг Aventus Group) – 135,8 млн грн;
• третя за прибутком – ще одна компанія в орбіті Кисельова та Айсаутова – «УкрКредитФінанс» (бренди Credit Kasa та «На Всі») – 67,3 млн грн.

Найприбутковіші групи МФО в Україні:

• у Сергія Тігіпка (до неї входять бренди «Кредит Маркет», Credit Lite та MyCredit, остання – спільно з родиною екснардепа Володимира Кацуби);
• власника мережі ломбардів «Благо» Родіона Бутко (бренди Miloan, Cashpoint та FinX);
• грузинського фінансиста Раті Тчелідзе (CCLoan та MisterCash);
• ізраїльтян Меги Беніш і Бориса Хендельмана - AlexCredit;
• литовця Айгарса Кейсефелдса (Dinero, Swizo, «Укрссуда»).