Глобальна інтеграція стала структурним поштовхом до посилення проциклічності фінансової системи — експерт

Глобальна інтеграція та фінансові інновації стали структурним поштовхом до посилення проциклічності фінансової системи, появи її надмірної еластичності, а також внутрішньої фінансової нестабільності.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Віктор Козюк, д.е.н., проф., завідувач кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, член Ради НБУ. За його словами, стандартний мікропруденційний підхід не завжди враховував складність зв'язків усередині фінансової системи, зміни в ставленні до ризику, а також акумулювання системних ризиків, які походять із самої фінансової системи або ж формуються циклами глобальної ліквідності чи структурними особливостями взаємодії національної економіки з глобальною.

"Україна відстає від багатьох країн з ринками, що формуються, у сенсі переходу на макропруденційне регулювання. Можна припустити, що стиснення банківського сектора, його очищення та покращення підходів до оцінки ризиків дають можливість розтягнути в часі процес запровадження інструментів макропруденційного регулювання, - зазначає експерт. - Координація монетарної та макропруденційної політик потребує виведення на новий аналітичний рівень. Більшість сучасних досліджень ставлять таку координацію в основу нової моделі мікс-політики".

На думку автора, треба розширити та уточнити перелік індикаторів, з допомогою яких оцінюватимуться системні ризики.

"Питання структури кредитування повинно залишатися на порядку денному моніторингу системних ризиків. Обмеження вразливості фінансової системи до реверсів у потоках капіталів і змін валютного курсу, враховуючи значну роль балансових ефектів у поведінці кредиторів і позичальників, може бути серйозним чинником фінансової нестабільності", - підкреслює економіст.

Детальніше про нестабільність фінансової системи читайте у матеріалі Віктора Козюка "Чи готові ми до викликів фінансовій стабільності?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".