Експерти розглянули детально три проекти з побудови ГТС. З них найкраще профінансований і найдорожчий - це "Сила Сибіру", довжина якого сягає 3 тисяч кілометрів. "Газпром" зобов'язаний перекачувати ним в Китай по 38 мільярдів кубометрів газу впродовж 30 років. Це повинно принести дохід в розмірі 426 мільярдів доларів з розрахунком, що ціна бареля нафти не опуститься нижче 61 долара. Експерти вказують, що замість "Сили Сибіру" було б вигідніше реалізовувати інший проект, відомий як ГТС "Алтай". Його довжина не менша, але ця "труба" повинна була б перекачувати газ із уже розроблених родовищ. "Сила Сибіру" розрахована на продаж блакитного палива з покладів, на розробку яких треба витратити ще 20 мільярдів. Крім того, доведеться витратити додаткові 14 мільярдів доларів на завод з переробки газу в Амурському регіоні. Чому "Газпром" обрав невигідний проект? Швидше за все тому, що він був вигідніший для друзів Путіна, які поділили між собою контракти на підряд. А для них чим більша інвестиція, тим кращий контракт.
На "Силі Сибіру", зокрема, заробить компанія "Сибур", яка належить Геннадію Тімченку. Збитки ж для "Газпрому" складут 11 мільярдів доларів.
Європейські газопроводи, через які Росія хоче транспортувати газ в обхід України, теж вигідні лише для підрядників, які будуть будувати ще додаткову інфраструктуру в Росії, про що "Газпром" майже не згадує.
"Турецький потік" обійденться компанії в 20 мільярдів доларів. Хоча віце-президент "Газпрому" Андрій Круглов запевняв, що все вдасться збудувати за 8 мільярдів.
"Турецький потік не буде прибутковим впродовж найближчих 20 років, навіть якщо інфляція не буде поглиблюватися. А його прогнозована чиста поточна вартість перевищить 13 мілярдів доларів", - зауважують російські експерти.
"Північний потік-2", на думку Фека і Котельнікової, обійдеться "Газпрому" в 17 мільярдів доларів. Хоча в компанії говорять лише про 11,2 мільярди. Аналітики вказують на те, що контракт на побудову російської частини газопроводу отримала компанія Тімченка. Тому "Північний потік-2" при використанні 60% його потужності стане прибутковим лише через 20 років.
Раніше видання Bloomberg писало, що зближення з Росією тепер нова мета політики Німеччини, тому що їх об'єднують спільні цілі. Зокрема, Берлін і Москва хотіли б добитися побудови "Північного потоку-2" і захистити свій бізнес від американських санкцій.
А президент Словаччини звинуватив ЄС у ігноруваннівтручання Росії. При цьому, він назвав "Північний потік-2" прикладом недалекоглядних, егоїстичних інтересів, ціна яких безпека Східної Європи.