FT: Західні компанії не повернуться в Росію після закінчення війни проти України, це невигідно

Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав «немислимим» повернення до нормальних відносин з «агресивною, імперіалістичною Росією Владіміра Путіна». Іншими словами, без зміни режиму в РФ не буде й повернення німецько-російського партнерства.

А що скаже світ бізнесу? Що західні приватні компанії, які працювали на російському ринку до початку вторгнення в Україну, зроблять, щойно війна закінчиться? Про це пише Financial Times, пропонуючи розглянути гіпотетичний сценарій.

«Уявіть, що ви керуєте компанією, доходи якої зростали на 5-10% щороку. Раніше на Росію припадало 5% доходу. Вторгнення Владіміра Путіна закінчилося угодою, домовитися про яку допомогли США і ЄС і яка дала гарантії безпеки Україні. Путін захопив Донбас, сухопутне сполучення з Кримом і залишився при владі вдома. Він найбільш авторитарний з усіх російських авторитаристів. Ваша компанія призупинила діяльність в Росії, коли війна почалася. Чи запустите ви російський бізнес тепер?» - пише видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін упродовж останніх років нагородив державними нагородами десятки бізнесменів та керівників урядів Німеччини - Die Welt

Дехто скаже, що максимізація акціонерної вартості, а отже максимізація доходів - це єдина мета компанії. А отже відновлення бізнесу в Росії обов’язкове. Це єдине рішення, яке повністю відповідає мандату, яким акціонери наділили раду правління. Для послідовників американського економіста Мілтона Фрідмена це може здатися переконливим і однозначним аргументом. Але це не так. Навіть якщо погодитися з поглядами Фрідмена про те, що максимізація акціонерної вартості - це єдина мета компаній, тоді залишається відкритим наступне питання: максимізація вартості в межах якого часового горизонту? Якщо йдеться про шість місяців, відновлення російського бізнесу може мати сенс. Але якщо це 10 років, тоді ситуація стає складнішою через ESG (екологічне, соціальне і корпоративне управління).

Як розібратися з потенційно поганою рекламою і лобіюванням з боку конкурентів, чий корпоративний слід менш проблематичний? Як розібратися з шквалом критики в соціальних мережах? Як привабити нове покоління талановитих працівників і яка частина нинішніх працівників підуть з вашої компанії при першій же можливості? Хто зі страхувальників в часи ESG захоче і зможе вести з вами справи? Банки дадуть вам необхідне фінансування? Який інвестиційний фонд захоче купити бонди й акції вашої компанії? Як заплямована репутація у сфері соціальної відповідальності вплине на доходи за межами Росії? На скільки великою буде шкода для вашого бренду?

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Проблема вже гігантська": найбільші постачальники літієвої руди пішли з РФ

Втрати через відмову відкривати російський бізнес можна компенсувати за рік, якщо щорічне зростання компанії на глобальному рівні становить 5-10%, а на Росію припадало 5% від річних доходів. Навіщо ризикувати втратами, які в рази перевищують російські доходи, і обмежувати свої довгострокові перспективи зростання? Ніхто цього робити не буде.

На Росію припадає менше 10% від доходів переважної більшості іноземних компаній, які були активні на ринку країни до війни. А отже це еквівалент їхнього нормального глобального зростання за рік чи два. Тому цілком закономірно можна припустити, що без зміни режиму в Москві переважна більшість західних компаній не повернуться в Росію, коли війна проти України закінчиться. І не важливо, будуть західні політичні економічні санкції скасовані чи ні.. Путінська Росія стане країною-парією. Владімір Путін стане найбільшою випадковою жертвою ESG. Якщо так, Мілтон Фрідмен був би задоволений.