Фінансовій поліції буде плювати на основні права людини

Проект закону "Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)" не відповідає Конвенції про захист прав людини і основних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Про це йдеться у висновках про відповідність даного законопроекту положенням вищезгаданої Конвенції та практиці Європейського суду, представлених в.о. Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Маркіяном Бемом, копію яких має DT.UA.

У висновках також наголошується, що "проект порушує процес створення і розвитку чинного права (в Україні - ред.) як єдиної чітко вираженої і внутрішньо узгодженої системи юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, а отже, не відповідає принципу правової визначеності і може призвести до порушення статей 8 і 3 Конвенції" (тут і далі виділено ред.).

Як відзначає урядовий уповноважений, "необхідність дотримання принципу правової визначеності неодноразово наголошувалася Європейським судом з прав людини", крім того він "є невід'ємним елементом принципу верховенства права і виступає у нормотворчій діяльності в якості необхідної гарантії забезпечення ефективного захисту особи від протиправних посягань на її права з боку суб'єктів владних повноважень, у тому числі від посягань на права, гарантовані Конвенцією, викликаних наданням органам державної влади необмежених повноважень".

ЄСПЛ неодноразово зазначав: "національне право повинне готувати засоби правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими повноваженнями, які надають їм необмежену владу в питаннях, що стосуються основоположних прав, суперечить принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією.

У той же час, вищезазначений законопроект "передбачає надання створюваній Службі повноважень щодо здійснення перевірок і ревізій, оперативно-розшукових заходів і досудового розслідування", але разом з тим він "не обмежує здійснення повноважень, наданих службі в рамках відповідного виду". Тому зі змісту норм проекту неможливо встановити, які саме повноваження Служби здійснюються в межах Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, які в межах закону "Про оперативно-розшукову діяльність", а які у рамках положень нормативних актів, що регулюють проведення перевірок і ревізій. Таким чином, проект не відповідає принципу правової визначеності.

Більше того, серед іншого, законопроектом передбачається закріпити наступні права Служби: "входити безперешкодно у будь-який час доби при виконанні обов'язків, покладених на службу цим законом, на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, на земельні ділянки, житлові та інші приміщення громадян при переслідуванні злочинця або припиненні злочину, що загрожує життю жителів".

"Необхідно відзначити, - вказує урядовий уповноважений у Європейському суді, - що дані положення проекту по суті правовідносин, які передбачається врегулювати, належать до проникнення до житла чи іншого володіння особи, як врегульовані і можуть здійснюватися виключно в порядку і на підставах, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) України. Тоді як норми КПК передбачають, що "не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше ніж за вмотивованим рішенням суду, окрім випадків, передбачених цим Кодексом", а також, що за винятком чітко встановлених КПК випадків "ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, окрім як тільки за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі постанови слідчого судді".

Водночас, як наголошується у висновках, здійснених на підставі посилань на практику Європейського суду, "втручання органів влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, неупередженості та здійснення належного провадження".

Як відомо, уряд розробив законопроект "Про створення Служби фінансових розслідувань" (фінансової поліції). Нове відомство має об'єднати існуючі підрозділи ГУ податкової міліції; Департаменти держслужби боротьби з економічною злочинністю МВС; ГУ по боротьбі з організованою злочинністю МВС; підрозділи контррозвідувального захисту економіки СБУ; Департаменти боротьби з контрабандою Держмитниці; Держфінінспекцію.

Законопроектом пропонується наділити працівників фінансової поліції правом користуватися зброєю і безперешкодно в будь-який час доби заходити на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, на земельні ділянки, в житло громадян. У них буде також право вилучати у громадян і посадових осіб предмети і, до речі, здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування діяльності підприємств, установ і організацій, держзакупівель тощо. !zn

Читайте також:

Азаров поспішив "поховати" фінансову поліцію

Рішення про фінансову поліцію буде приймати особисто Янукович, - Клименко

Голова податкової вважає, що контролювати бізнес має тільки його відомство

В Україні створять фінансову поліцію

Захарченко хоче, щоб економічні злочини розслідувалися МВС