Проєкт нової редакції Кодексу про надра викликає чимало зауважень з боку експертів. Зокрема Національне агентство з питань запобігання корупції ідентифікувало дев’ять потенційно корупціогенних факторів, які, на думку НАЗК, унеможливлюють прийняття проєкту кодексу у запропонованій редакції. Про це пишуть Анатолій Вдовиченко, В’ячеслав Шестопалов, Сергій Стовба, Ірина Соколова у матеріалі для ZN.UA – «Проект Кодекса о недрах, которого лучше бы не было».
Експерти відділення наук про Землю НАН України вважають документ сирим, структурно та системно неузгодженим. На їхню думку, норми кодексу зберігають і примножують існуючі ризики користування надрами, включаючи регуляторні, корупційні, пов’язані з конфліктом інтересів, і створюють нові.
На їхню думку норми проєкту спотворюють найкращі світові практики користування надрами і суперечать їм, хоча розробники нібито саме на ці найкращі практики і спиралися. Але класична геологічна служба провідних видобувних країн не поєднує в собі функції геологічного вивчення, моніторингу геологічного середовища, ініціювання, розрахунку вартості та безпосередньо ліцензування об’єктів користування надрами. Це прямий конфлікт інтересів та основне джерело корупційних ризиків для держави. І якщо вже слідувати найкращим практикам, то треба створювати, за класичним аналогом країн ЄС, окремі незалежні органи: Геологічну службу, Експертну раду та Агенцію з ліцензування.
А науковці Інституту геології КНУ ім. Тараса Шевченка дійшли висновку, що документ ні за формою, ні за змістом не відповідає самому формату кодексу. Бо у ньому фактично отримали розвиток лише технічні питання проведення аукціонів, описані з надмірною детальністю. Документ, переобтяжений зайвою, непотрібною та надто детальною інформацією, що не має прямого стосунку до завдань Кодексу про надра і стосується більшою мірою інших кодексів. Багато термінів є загальновідомими, а тлумачення більшості спеціальних має дискусійний характер, деякі із них узагалі не зустрічаються в тексті.
Всі статті Анатолія Вдовиченка, голови Спілки буровиків України, академіка Академії технологічних наук України можна почитати за посиланням.
З іншими матеріалами В’ячеслава Шестопалова можна ознайомитися тут.
Також інші статті Сергія Стовба, співробітника Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, доктора геологічних наук для ZN.UA можна почитати за посиланням.