Експерти пояснили, як зробити газорозподільні системи привабливими для інвесторів

Щоб забезпечити зацікавленість міжнародних інвесторів у капіталовкладеннях у розвиток і модернізацію здебільшого застарілих об'єктів газорозподільних систем (ГРС) в Україні, необхідно провести повну їх інвентаризацію і здійснити справедливу, незалежну оцінку майна.

Таку думку у статті для DT.UAвисловили народний депутат Вікторія Войціцька і експерт з питань енергетики Микола Когут.

Автори нагадують, що з 1 жовтня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про ринок природного газу", яким передбачається перезавантаження газової галузі країни й орієнтацію на конкурентний і прозорий енергетичний ринок згідно з вимогами Європейського Енергетичного співтовариства та Третього енергопакета.

На думку Когута і Войціцької, для залучення інвесторів в Україні потрібно забезпечити експлуатаційну, а бажано, ще й майнову єдність усіх об'єктів ГРС, а також їх безпечну і безперебійну експлуатацію.

Крім того, діяльність ГРС мають бути вигідними і державі, і користувачу, інакше облгази, які нині знаходяться у приватній власності, легко саботують навіть перший етап реформи - інвентаризацію об'єктів ГРС, йдеться у статті.

При цьому, автори наголошують, що реальної альтернативи облгазам як суб'єкту, що міг би більш-менш якісно організувати інвентаризацію всіх ГРС, наразі, на жаль, немає.

"При тому, що державні об'єкти становлять технологічну і майнову основу для майже всіх ГРС, їхня вартісна частка в обліку облгазів є непропорційно малою: державні об'єкти (часто введені в експлуатацію в 60–80-х роках ХХ ст.) в основному вичерпали свій технічний ресурс. При цьому капітальні ремонти на цих об'єктах виконуються вкрай рідко, дооцінка не проводиться практично взагалі. Навіть приблизну справедливу вартість державних об'єктів ГРС без здійснення незалежної оцінки наразі встановити неможливо. Водночас орендар може бути незацікавленим вкладати кошти у модернізацію мереж через невпевненість в отриманні компенсації капіталовкладень, а також порівняно нетривалий строк оренди (зазвичай п'ять років)", - зазначають Войціцька і Когут.

За їхньою інформацією, сьогодні державні об'єкти ГРС не оформлено і не зареєстровано власником у встановленому порядку, а земельні ділянки під ними не відведено.

"Можливі витрати на оформлення та реєстрацію кількох сотень тисяч об'єктів з метою подальшої передачі їх в оренду можуть становити сотні мільйонів, а то й мільярди гривень, джерело покриття яких не визначене, а термін реалізації процесу навіть важко спрогнозувати (вірогідно, не менше одного-двох років). Так само відсутнє джерело покриття витрат на обов'язкову незалежну оцінку, яка проводиться для визначення розміру орендної плати, а також на реєстрацію договорів оренди нерухомого майна", - йдеться у статті.

Альтернативою, на думку авторів, є перехід до концесійних відносин, які є більш довгостроковими, ніж орендні, а для їхнього оформлення не потрібні такі жорсткі заходи підготовки, як при оренді - достатньо навести перелік майна, що передається для здійснення концесійної діяльності.

"Визначивши достатній економічно обґрунтований строк для концесії, держава, з одного боку, розблокує правові перепони на шляху до оформлення відносин цивілізованого користування об'єктами ГРС, з іншого - створить відносно комфортні умови для приватного інвестора, який зможе розширити горизонт планування до 10–50 років, що створить економічну базу для модернізації застарілих мереж", - йдеться у статті.

"Принциповою перевагою концесій порівняно з орендою є також те, що після закінчення концесійних відносин концесіонер, виходячи із суті відносин, має повернути весь майновий комплекс, що забезпечує здійснення певного виду діяльності, включаючи створені або придбані за рахунок концесіонера об'єкти (хоча і передбачена можливість компенсації). Тож, якщо така позиція буде чітко записана у концесійному договорі (а закон це прямо передбачає), держава нарешті забезпечить технологічну і майнову цілісність ГРС (принаймні на етапі припинення терміну дії договору концесії)", - зазначають автори.

Нагадаємо, за інформацією DT.UA, належним чином документацію на об'єкти газорозподільних систем в Україні оформлено лише на 1–2% від їх загальної кількості. При цьому об'єктів права державної власності серед оформлених об'єктів, практично немає.

Докладніше читайте у статті Вікторії Войціцької і Миколи Когута Державні газорозподільні мережі: як перетворити валізу без ручки на ефективну систему у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".