Експерти підрахували чи вистачить дизельного пального для української армії

Стереотипне уявлення про те, що українська армія під час широкомасштабного вторгнення є основним споживачем дизпалива не відповідає реальним обсягам використання палива. “За нашими оцінками, її потреби лежать у діапазоні 5–10% від національного споживання. Відповідно, закрити ці потреби ринку досить легко”, – оцінюють ситуацію на ринку дизельного пального в Україні у публікації на ZN.UA “Точка опори: як працює ринок пального у 2024 році”, директор ВАТ “Консалтингова група А-95” Сергій Куюн та Наталія Курган, журналіст “Консалтингової групи "А-95”.

Водночас експерти вказують на принципову зміну вектора імпорту. “Якщо на Білорусь і Росію 2021 року припадало 79% від загального імпорту ДП, то зараз ринок успішно працює на нових напрямках і не має жодних проблем”, – пишуть автори статті.

Ключовими новими гравцями на ринку дизпалива в Україні є Польща – 502,4 тис. тонн, що на 19% більше, ніж торік та Румунія. Румунія збільшила обсяг імпорту на 8% порівняно з минулим роком, а загальний обсяг імпорту дизпалива з цієї країни складає 496,3 тис. тонн. серед вагомих імпортерів залишилась і Польща. Попри блокування кордону, поставки пального відбувались за допомогою не лише автотранспорту, але і залізниці. Саме тому обсяг поставок залізницею зріс у 1,5 раза – 467 тис. тонн, а за допомогою автоперевезень, впав до 35,4 тисяч тон, або падіння у три рази.

“На відміну від бензину та скрапленого газу, споживання якого впало після 24 лютого 2022 року, дизпальне тримає позиції. Відбувається це насамперед через активізацію автомобільних вантажних перевезень, на які перейшов як імпорт, так і експорт широкої номенклатури товарів”, – пишуть автори публікації.

Всього за чотири місяці 2024 року було імпортовано 2,03 млн тонн дизпалива. Це більше за рекордні показники минулого року на 2%, та більше на 14% за показник 2021 року.

Раніше аналітики зазначали, що у 2023 році український ринок нафтопродуктів переформатував систему постачання палива, орієнтуючи його на Європу. Паралельно з географічними та логістичними змінами сформувався й новий пул постачальників на базі виключно українських компаній, які до 2022 року були або посередниками, або малозначними гравцями.