"Більшість країн світу намагаються підтримувати розвиток мікробізнесу, використовуючи для цього різні інструменти... При цьому податкові режими є в багатьох випадках найефективіншим інструментом, особливо коли йдеться про компромісну детінізацію", - зазначає автор.
Серед переваг спеціальних податкових режимів:
- не вимагають бюджетних вкладень (навпаки, за рахунок компромісної детінізації можуть навіть збільшувати доходи);
- спрощують адміністрування як для платників, так і для державних органів, економлять ресурси;
- не потребують додаткових організаційних зусиль (розгортання мережі навчальних закладів або мікрокредитних установ);
- не створюють додаткових корупційних вразливостей, навпаки, зменшують їх шляхом детінізації і спрощення адміністрування.
Такі режими дозволяють мікробізнесу користуватися багатьма перевагами легального статусу, сплачуючи при цьому помірні податки.
"Що ширшими є такі переваги (правовий захист, доступ до програм допомоги, інших ресурсів), то більшим може бути й податок, - правильний баланс визначається напрямком міграції "у тінь" чи "з тіні", - пише Дубровський.
Що сильнішою інституційно є та чи інша держава, то більший податок вона може собі дозволити встановлювати для мікробізнесу. Але у будь-якому разі він не може перевищувати або навіть досягати рівня загальної системи, інакше компромісна детінізація не спрацює, наголошує експерт.
Докладніше про вдосконалення спрощеної системи оподаткування в Україні читайте у матеріалі Володимира Дубровського "Спрощенка: не знищувати, але вдосконалити" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".