Дубинський і Ко. попросили КСУ дозволити судам блокувати рішення НБУ і ФГВФО

Конституційний суд України в середу, 24 червня, приступить до розгляду справи про відповідність Основному Закону законодавчих норм, що забороняють судам блокувати рішення Національного банку україни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язувати НБУ здійснювати певні дії в рамках забезпечення позову.

Конституційне подання підписали 74 народних депутати: члени фракцій "Слуга народу", "Батьківщина" та груп "Довіра" і "За майбутнє". Їх уповноваженим представником є Олександр Дубінський.

У поданні йдеться, зокрема, про заборону судам у рамках забезпечення забороняти зупинку рішень ФГВФО про призначення уповноваженої особи Фонду, здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Депутати також оскаржують заборону забезпечення позовів у судах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або ФГВФО, шляхом накладення арешту на майно або гроші відповідача, а також шляхом заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, депутати вимагають перевірити конституційність заборони судам у рамках забезпечень зупиняти рішення НКРЕКП про встановлення державних регульованих тарифів на електроенергію і природний газ та затвердження методик їх встановлення. Вони також хочуть повернути судам право зупиняти рішення конкурсної комісії з відбору членів НКРЕКП.

Підписи під поданням поставили "слуги" Олег Дунда, Олександр Ковальчук, Павло Мельник, Валерій Колюх, Олена Копанчук, Юлія Гришина, Святослав Юраш, Євген Шевченко, Олексій Леонов, Анатолій Остапенко, Михайло Лаба, Сергій Гривко, Олександр Аліксійчук і Максим Гузенко, а також Ярослав Дубневич, Віктор Бондар й Ігор Палиця з групи "За майбутнє", Лариса Білозір з "Довіри" та Сергій Тарута з "Батьківщини".

22 червня глава ФГВФО Світлана Рекрут публічно закликала президента Володимира Зеленського скликати РНБО у зв'язку з загрозою економіці державного масштабу.

У листі йдеться про відновлення розгляду справи КСУ про конституційність націоналізації "Приватбанку", а також кількох подань народних депутатів щодо конституційності окремих статей банківського закону 590-IX і деяких інших законодавчих актів України.

У ФГВФО вважають, що "задоволення КСУ конституційного подання в повному обсязі миттєво виведе за межі правового поля весь інститут системи гарантування вкладів, виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків".

Це, в свою чергу, може призвести до неможливості виведення неплатоспроможних банків з ринку та задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків; скасування вимог до пов'язаних з неплатоспроможними банками особам щодо відшкодування збитків банку і його кредиторів; неможливості виконання Україною взятих на себе зобов'язань у рамках наявних міжнародних програм і меморандумів.

КСУ відновив розгляд справи про націоналізацію Приватбанку відразу ж, після часткового задоволення 15 червня касаційної скарги НБУ у справі Суркісів.

Нагадаємо, що Велика палата Верховного суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку України, Кабміну та Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій за позовом сім'ї Суркісів про скасування рішень НБУ про визнання їх пов'язаними з Приватбанком особами та визнання недійсними договорів обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.

На це рішення Великої палати будуть спиратися інші пов'язані особи та сума коштів, які доведеться повернути банку може досягти 30 млрд грн. Крім того, це рішення може розморозити розгляд справи про визнання націоналізації ПриватБанку незаконної у Шостому апеляційному суді Києва.

Як писало ZN.UA, є мільйон причин, чому ПриватБанк не можна повертати колишнім власникам, але головна одна - це буде визнання повної неспроможності української держави і чинної влади. Докладніше читайте в статті Юлії Самаєвої "Великий куш у Верховному суді ".