Дотримання ідеології "Індустрії 4.0" загрожує для України консервацією відсталості і бідності - думка

Для України та інших пострадянських економік, які вирізняються фізичним і моральним зношенням виробничих фондів і несприятливим інвестиційним кліматом, дотримання ідеології четвертої промислової революції чревате дедалі більшим відставанням від лідерів світового економічного зростання, консервацією бідності та відсталості.

Про це у своїй статті для DT.UA пише pавідувач відділом Інституту економіки промисловості НАН України Данило Череватский. Автор вказує на незаперечний факт: світ переживає промислову революцію. Тим не менш, існують різні підходи до форм її здійснення та результатів.

"Одні називають її третьою промисловою революцією, інші - четвертою, що приводить до "Індустрії 4.0". І справа не в тому, хто як вважає, а в принципово різному розумінні сутності індустрії майбутнього", – йдеться в статті.

Фахівець відзначає, що якщо концепція третьої промислової революції передбачає заміну існуючого фабричного способу виробництва мало не натуральним господарством (на передовій технологічній основі), то четверта – виходить із збереження фабричного виробництва, але в зовсім іншому (набагато розумнішому, смарт) технологічному втіленні.

При цьому, сьогодні світ йде в бік канонізація смарт-промисловості у версії "Індустрії 4.0" (у чому особливо процвітає McKinsey&Company). У суспільстві наполегливо формується уявлення про неминучість масового безробіття, викликаного тотальною роботизацією ромислових підприємств.

"Чи можливо вітчизняній економіці здолати староукладну закоренілість та у найближчій перспективі здійснити прорив на найвищий рівень життя? Такий шанс, як видається, закладено в "демократизації" виробництва, властивій поняттям третьої промислової революції", – вказує автор.

Череватський зазначає, що в концепції "Індустрії 4.0" ключовою виробничою формою є "завод", що в політекономії розуміється як "фабрика" - велике промислове підприємство з механізованими процесами виробництва, комплекс виробничих, допоміжних, складських і транспортних будинків і споруд, об'єднаних єдиною технологією у промислове підприємство. Фабрика як фірма - це ієрархія зв'язків і відносин, вертикально організована структура.

Парадигма ж третьої промислової революції в розумінні її теоретика Джеремі Ріфкіна (J. Rifkin) заснована на домінуванні горизонтальних зв'язків, що утворюють економічні мережі.

Горизонтальні енергетичні мережеві структури, побудовані на поєднанні мільйонів суб'єктів, як зазначає експерт, здатні стати полем для вирощування безлічі нових видів економічної діяльності.

"Енергетика третьої промислової революції - це розподілена генерація електричної та теплової енергії з використанням інноваційних перетворювачів природних енергоресурсів. За аналогією: смарт-виробництво - це нова "розподілена мануфактура" на базі інноваційних пристроїв, тих самих 3D-принтерів. Мільйони людей, які освоїли власний випуск товарів, аж до виробів тривалого користування", –вказує він.

Заснована на нових технолгиях "Фабрика майбутнього" в концепції третьої промислової революції позбавлена поділу на масове та індивідуальне, зайвої витрати матеріалів та утилізації відходів, а також містких цехів - тільки невеликі виробничі офіси.

"Концепція "Індустрії 4.0" з її "промисловим інтернетом речей", управлінням на основі величезних масивів даних тощо, безумовно, правильна, але при цьому не можна випустити з уваги й інші варіанти побудови смарт-промисловості", –підсумовує автор.

Детальніше про перспективи розвитку нової промислової революції в Україні та світі читайте в статті Данила Череватского "Камо грядеши, промисловосте?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".