Дешеві гроші від держави у нинішніх умовах - ілюзія, - аналітик

Сподіватися на те, що у нинішніх умовах держава (як у Сербії, так і Україні) забезпечить всіх дешевими грошима і дешевими кредитами, - не доводиться. Таку думку в публікації для ZN.UA висловив Штефан Деспотовіч, економічний оглядач газети «Політика» (Politika), Сербія.

«Україна і Сербія, без перебільшення, мають багато спільного. І мова не тільки про слов'янські корені, недалеке соціалістичне минуле або спроби інтегруватися в Європейський Союз. Банківська система Сербії за останні вісім років пройшла ті самі етапи розвитку, що й українська: експансія західних банків - активне кредитування населення в іноземній валюті - зростання проблемної заборгованості через кризу - заморожування кредитування, - пише один з провідних сербських журналістів.

Ще одна із загальних характеристик, щодо якої Сербія, як і Україна, знаходиться майже на самому європейському дні - низька середня зарплата, яка становить у Сербії 367 євро (або 41 558 динарів) на місяць, і за цим показником. За офіційними даними станом на 1 липня ц.р., сербський рівень безробіття становив 25,5%, а зростання ВВП в нинішньому році буде негативним - мінус 1,5%.

Деспотовіч констатує, що сьогодні перед сербською владою, як і перед українською, стоїть надзавдання - розігріти кредитний ринок і підтримати зростання економіки за несприятливої зовнішньої кон'юнктури. І єдиний спосіб відновити програми кредитування в Сербії (як і в Україні) - це покращити похмурі показники продуктивності економіки. Аби підвищити ефективність економічної політики і зробити кредити доступнішими, необхідно виконати дві умови - збільшити доходи (населення) і знизити процентні ставки.

У той же час, як вважає один з провідних сербських журналістів, «не варто сподіватися, що держава забезпечить всіх, як манною небесною, дешевими грошима і дешевими кредитами. «Держава і так грає дуже велику роль в економіці. Її завдання - полегшити адміністративні процедури і зробити більш привабливим інвестиційний клімат, щоб все більше іноземних компаній приходило в країну і створювало тут робочі місця», - вважає автор.

Ще одна не надто радісна констатація: «Національний банк Сербії, на жаль, не може нічого вдіяти для зниження ставок за банківськими кредитами. У нас начебто вільний ринок, але конкуренція, схоже, не працює ... Втім, у деяких сусідніх країнах процентні ставки подібні до наших, і тільки час покаже, чи існує можливість для їхнього значного зниження. Особливо під час кризи».

Оцінюючи останні дії українського центробанку, Деспотовіч відзначає, що, незважаючи на значну політичну напруженість в країні і високі девальваційні очікування, регулятору поки вдається утримувати курс національної грошової одиниці, забезпечуючи нехай і незначне, але все-таки зростання кредитного портфеля банків. Що, у свою чергу, дає шанси на підтримку зростання економіки в майбутньому році.

На його думку, пропозиція ввести збір із продажу готівкової валюти - це радикальний і непопулярний крок. «Але він може бути тимчасовим заходом для стабілізації ситуації на валютному ринку і в економіці в цілому за умови, що влада все ж продемонструє серйозну націленість на проведення рішучих і системних економічних реформ», - підкреслює економічний оглядач газети Politika. !zn

Читайте також:

Нам необхідно виконати дві умови - збільшити доходи і знизити процентні ставки