Держбанки продовжують бути кишеньковими для провладних політико-бізнесових груп - експерт

Державні банки продовжують бути кишеньковими для провладних політико-бізнесових груп, залишаються вкрай неефективними та спотворюють конкуренцію на банківському ринку, пише радник Київської школи економіки та колишній член правління, виконавчий виректор з економічних питань НБУ Ігор Шумило у своїй статті для DT.UA.

"Замість чіткого визначення проблем, що породжують таку ситуацію, принципів і завдань з їх подолання Програма (Комплексна програма розвитку фінансового сектора України до 2020 р. - ред.) обмежується лише констатацією операційної залежності держбанків і містить (так і не виконане) завдання розробити до 30 серпня 2015 р. комплексну стратегію їх розвитку. Нагадаю, що робота з реформування банківського сектора ведеться вже новою командою на чолі з нині заступником голови НБУ паном Рашкованом починаючи з весни минулого року. І це все, на що вони спромоглися при наявності значного міжнародного досвіду та висококваліфікованих експертів, які співпрацюють з НБУ та Мінфіном?", - йдеться у статті.

"Скільки часу потрібно, аби визнати, що неправильність і нечіткість мандата (місії) державних банків, напрямів та інструментів їх діяльності, а найголовніше - невідповідність наявних практик корпоративного управління держбанками найкращим світовим принципам і практикам і призвели до того, що Укрексімбанк так і залишається звичайним універсальним комерційним банком, а не установою, що зосереджена на підтримці саме експортно-імпортних операцій. Що неефективна його та Ощадбанку діяльність уже коштувала десятки мільярдів гривень допомоги з бюджету", - запитує автор.

Шумило нагадує, що вже лютий 2016-го, а далі коментарів щодо майбутнього держбанків з вуст високопосадовців Мінфіну справа не просунулася.

"Хоча ні, бо уряд в черговий раз ініціював перерозподіл на користь держбанків ринку банківських послуг, пов'язаних з виплатами зарплат. І це попри всі проголошені в Програмі декларації щодо створення рівних умов для конкуренції у фінансовому секторі тощо", - наголошує автор.

"Важливість швидкої та якісної трансформації існуючих держбанків дала б змогу поставити на порядок денний і питання участі держави в розв'язанні проблем непрацюючих кредитів комерційних банків через створення банку поганих активів або перехідного банку. Бо згоди на це від МФО та інших кредиторів, як на мене, не отримати без успіху з докорінним реформуванням держбанків. Як і згоди на розбудову насправді вкрай потрібного для економіки країни банку реконструкції та розвитку", - йдеться у статті.

Як писало DT.UA у статті "Де гроші?", якщо відволіктися від шквалу пристрастей та емоцій, яким супроводжується нинішнє розчищення банківського сектора, то в сухому залишку країна має дуже навіть сумний результат. А саме: понад 100 млрд грн розданого банкам-"зомбі" рефінансування не лише пішли на фактичну підтримку бізнесів їхніх власників, а й перетекли на валютний та інші ринки. І вилилися в остаточному підсумку в триразову девальвацію національної валюти і 60-відсоткову інфляцію, яка зараз такою надтяжкою ціною виплачується економікою (через надзвичайну ціну банківських кредитів) і громадянами (з власних гаманців на ринках і в магазинах).

Детальніше про політику Нацбанку читайте у статті Ігора Шумила "Банківська система: про згубність недореформування" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".