Держава хоче посилити контроль над ринком аудиторських послуг

Кабінет міністрів України (КМУ) подав на розгляд парламенту законопроект №10285, який змінює підходи до здійснення аудиторської діяльності. Основний аргумент уряду - профільний закон прийнято 19 років тому і було лише частково модернізовано у 2006 році. Його норми застаріли й не відповідають європейським підходам в частині громадського нагляду.

Законопроектом запропоновано скоротити повноваження Аудиторської палати (АПУ), позбавивши її функції сертифікації і контролю якості аудиторських послуг. Ці завдання буду покладені на дві спеціально створені комісії, які будуть формуватися з аудиторів і восьми представників від органів влади (Мінфін, Нацбанк, НКЦБФР і Нацкомфінуслуг), пише "Коммерсантъ-Украина".

Аудитори будуть отримувати безстроковий сертифікат, у той час як зараз термін його дії - 5 років. Вартість документа буде дорівнювати трьом мінімальним зарплатам. "Якщо раніше сертифікат коштував 500 грн, то зараз претендент платить по 3 тис. грн за кожен етап проходження сертифікації, що передбачає тестування та практичні завдання", - пояснює віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Крапивко. На думку голови правління Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Олени Макєєвої, не всі охочі повинні займатися аудиторською діяльністю. "В Україні стати аудитором просто, у той час як, наприклад, у Німеччині - це можливо лише у віці від 45 років, оскільки для надбання цієї професії необхідно пройти тривале і дороге навчання. Також у Німеччині необхідно внести мінімум 50 тис. євро до статутного фонду, щоб відкрити аудиторську компанію", - говорить Олена Макєєва.

Чи стане обов'язковим контроль якості аудиторських послуг (не частіше одного разу на три роки) для аудиторів, що підтверджують звітність акціонерних товариств, професійних учасників фондового ринку, засновників банків, страхових і холдингових компаній. Решту аудиторів стануть перевіряти один раз на шість років. При цьому Аудиторська палата здійснюватиме нагляд над діяльністю комісій, буде фінансувати їх і розглядати скарги на них, оприлюднювати міжнародні стандарти аудиту та ініціювати перевірки аудиторів.

Аудитори дивуються: "Створюються дві окремі комісії, але палата здійснює їхнє фінансування. Як один незалежний орган може фінансувати інші незалежні органи?"

Законопроект не передбачає обрання глави АПУ - члени палати будуть проводити засідання по черзі. Кількість членів АПУ збільшиться з 20 до 22, але термін їхніх повноважень скоротиться з 5 до 3 років. В АПУ увійдуть по 10 держслужбовців та представників професійних організацій (у складі останніх повинно бути не менше 10% всіх сертифікованих аудиторів), а також вперше буде по одній людині від Федерації роботодавців та Методичної ради з бухобліку. Глава Аудиторської палати Іван Нестеренко оцінив ці ініціативи негативно: "Це дорога в нікуди, ми вже це проходили у 2006 році. Тоді ніхто ні за що не відповідав".

Розширення впливу держави на ринок аудиторських послуг не зовсім відповідає директиві ЄС, говорять учасники ринку і наводять досвід Росії, яка делегувала функції нагляду громадським організаціям. "Головне - забезпечити аудиторам незалежність, щоб професія не зазнавала впливу держави. Якщо повноваження палати скоротяться лише для того, щоб піддати все контролю чиновника, то ми - проти", - заявили в одній з аудиторських компаній. !zn

Читайте також:

Мінфін прагне отримати контроль над аудиторами

ЄС готує масштабний переділ ринку аудиторсько-консалтингових послуг

Український аудит у всеозброєнні міжнародних стандартів