Держава не в змозі контролювати, куди Приватбанк діває багатомільярдний рефінанс

Проблема багатомільярдного рефінансування найбільшої в Україні фінустанови "Приватбанк" є неоднозначною. Адже якщо фінустанова об'єктивно має ситуативні труднощі на кшталт системного відпливу вкладів, то обсяги його підтримки регулятором мають бути значними за визначенням, враховуючи його масштаб. Однак залишається без відповіді питання контролю належного цільового використання виданих Нацбанком ресурсів.

Про це в статті для DT.UA пишуть Юрій Сколотяний і Василь Пасочник.

Автори задаються питанням, чи випадковим було те, що після того, як 19 лютого ц.р. НБУ прийняв рішення щодо видачі "Привату" 2,28 млрд грн (усього за лютий - 3,28 млрд), менш як через тиждень, 24 лютого, курс гривні до долара за підсумками торгів на валютному міжбанківському ринку знизився до нинішнього історичного мінімуму в 33,85 грн. А на "чорному" ринку ціна "зеленої" готівки впритул наблизилася до позначки 40.

Останній виданий Приватбанку стабкредит на 800 млн грн довів загальну суму отриманого ним від НБУ тільки в січні-березні ц.р. фінансування до 7,7 млрд грн. Торік, за офіційними даними Нацбанку, установа одержала від регулятора рефінансування терміном від 30 днів на суму близько 20,8 млрд грн. Причому з них стабкредити (які надаються мінімум на два роки) становили 9,9 млрд грн.

Основна частка торішніх кредитів була видана за керівництва в НБУ С.Кубіва (13,5 млрд.). У заставу же, за даними джерел ZN.UA в Нацбанку, були передані активи в уже анексованому на той момент Криму на суму 10 млрд. грн.

"Тут необхідно зробити невеликий відступ, щоб зрозуміти корпоративну етику і рівень соціальної відповідальності власників "Привату", що яскраво характеризують манеру ведення бізнесу. Втративши кримські активи, банк відмовився і від зобов'язань у цьому регіоні - не виплатив депозитів. При цьому інтереси кримчан, які переметнулися в російське громадянство, були захищені: вилучивши активи Приватбанку на півострові, російська влада частково відшкодувала депозити вкладників-фізосіб. Інші чекають, коли продадуть "націоналізоване" майно Коломойського і Приватбанку (принаймні так їм обіцяє Аксьонов). А багато українських громадян і юридичних осіб залишилися ні з чим навіть після переїзду на материкову частину України. Досить доречною виявилася і постанова НБУ, прийнята відповідно до закону про ВЕЗ "Крим", що наділила кримчан статусом нерезидентів і позбавила прав на банківські послуги", - говорится в статье.

Тим часом аналіз фінзвітності банку дає чимало цікавої інформації для роздумів. Порівнюючи помісячно ресурсні відпливи із зарахуваннями коштів з НБУ, можна припустити відсутність у деякі періоди гострої необхідності в допомозі регулятора. Особливо цікаві квітень-травень 2014-го, коли відбулося істотне "неприродне" погашення кредитного портфеля корпоративних клієнтів на 5,4 млрд грн, а вже в червні частину коштів (1,7 млрд) було знову видано в кредит.

Загалом у перші п'ять місяців 2014-го близько 5 млрд грн були отримані й не спрямовані на погашення заборгованості перед клієнтами. Варто нагадати, що у квітні-травні курс гривні обвалився на 60%, що могло бути спровоковане зайвою ліквідністю на ринку, спрямованою на купівлю валюти.

Примітно, що з урахуванням усіх відпливів, припливів і погашень і станом на початок 2015 р. дисбаланс у 5 млрд грн між виданими коштами НБУ та спрямованими "Приватом" на погашення депозитів клієнтів зберігався.

На сайті Приватбанку можна почерпнути інформацію про досить динамічне на тлі загального банківського падіння торішнє зростання його кредитного портфеля (на 13,2%, до 161,3 млрд грн). А також про збільшення розміщених на рахунках банку коштів клієнтів (на 6%, до 141,3 млрд грн). Більш того, при зафіксованих системою збитках у 53 млрд грн Приватбанк показав у своїй звітності прибуток у розмірі 749 млн грн. Примітно, що банк декларує все це, незважаючи на регулярно одержувані від НБУ рефінансування і стабілізаційні кредити. Офіційна причина видачі останніх - необхідність фінансового оздоровлення установи.

"Зростання гривневого кредитного портфеля нашого банку, як, утім, і інших найбільших установ, викликане значним зростанням обмінного курсу і, як наслідок, збільшенням гривневого еквіваленту валютних позик бізнесу. Кількість діючих кредитних договорів за перші два місяці року знизилася на 10%. У гривні скорочення кредитного портфеля фіз- і юросіб у період з 1 січня 2014 р. по 16 лютого 2015 р. становило 23,6 млрд", - пояснили у відповідь на запит DT.UA причини номінального зростання показників у прес-службі Приватбанку.

Що ж до одержуваного рефінансування в банку не забули поскаржитися на його недостатність: "Обсяг рефінансування, отриманий Приватбанком від НБУ, не покриває реальних відпливів депозитів майже в 64 млрд грн. Станом на 16 лютого 2015 р. рефінансування покриває тільки 26% з кожної гривні відпливу вкладів фізосіб (станом на 1 січня 2015 р. цей коефіцієнт становив 31%). Інші кошти виплачуються вкладникам за рахунок власних коштів банку. Тепер скажіть, як банк міг використовувати на якісь інші потреби гроші, яких немає? Ми вже не говоримо про те, що рефінансування українським банкам узагалі не надається під відплив коштів юросіб".

"Тобто, з одного боку, якщо судити з цифр, що лежать на поверхні, відплив депозитів у Приватбанку об'єктивно виявився найбільшим у системі, потребуючи фінансової підтримки з боку Нацбанку. З іншого - як ми вже зазначали, викликає серйозні сумніви здатність регулятора контролювати цільове використання коштів в установі.

З результатів перевірок банківського нагляду взагалі складно почерпнути значущу інформацію. Ну хіба що той факт, що серед п'яти найбільших позичальників Приватбанку станом, наприклад, на 1 травня 2014 р. значилися Bank Winter&Co AG, Austria (4,42 млрд грн), EAST-WEST United Bank S.A. (3,44 млрд грн). Можливо, публікація цієї інформації - порушення банківської таємниці. Однак ми вважаємо цю інформацію соціально значущою і віримо в необхідність звернути на неї увагу нацбанківських наглядачів, зважаючи на ту обставину, що ці ж дві структури фігурують у списку установ, через рахунки яких з "Дельта Банку" виводилися валютні активи на сотні мільйонів доларів", - пишут авторы.

Нещодавно ЗМІ оприлюднили чергову порцію подібної інформації, яка дає можливість стверджувати, що в Приватбанку, мабуть, зовсім не гребують схемними і спекулятивними операціями. Причому в дуже навіть великих масштабах. Так, згідно з інформацією інтернет-ресурсів "Наші Гроші" і Главком, якої дотепер ніхто не спростував, у судовому реєстрі міститься кілька десятків дуже схожих справ, які свідчать про те, що минулого літа за посередництва Приватбанку і пов'язаних з його власниками структур було виведено за кордон мінімум 1,8 млрд дол.(!) Тоді як Нацбанк витратив близько 2 млрд дол. з резервів на втримання курсу (офіційний курс гривні тоді штучно утримувався на позначці 11,5 грн/дол.). Одразу після цього почався черговий виток девальвації національної валюти.

Практикована "юридично бездоганна" схема була нехитра. "Пов'язана з групою "Приват" фірма одержувала в Приватбанку кредит, гроші якого залишалися на рахунку в цьому ж банку. Потім фірма укладала договір з якоюсь британською компанією на купівлю якогось товару (його назва несуттєва) на десятки мільйонів доларів. Через кілька днів після цієї угоди фірма перераховувала 100-відсоткову передоплату британцям на рахунок в Privatbank Cyprus branch. Тільки після цього українська фірма укладала договір з Приватбанком про те, що заставою за раніше взятим кредитом є майнові права на ще не поставлений товар від британців. А вже після цього британська фірма повідомляла, що не може здійснити поставку, і розривала договір з українською фірмою, не повертаючи отриманих грошей. Отак у травні-серпні з Приватбанку в Privatbank Cyprus branch перекачали 1,8 млрд дол., - розкривають суть схеми в "Наших Грошах". - Після цього починалося замітання юридичних слідів. Українська фірма зверталася в Господарський суд Дніпропетровської області (один із прикладів) з вимогою утримати з британців гроші та розірвати договір застави з Приватбанком. У всіх випадках суд вирішував однаково - гроші треба повернути, договір застави - не розривати. Але за юридичною стороною фактична залишалася такою: Приватбанку за договорами застави належать так і не поставлені в Україну товари. А шанси стягнути аванси з британських фірм виглядають такими ж примарними, як у "Юкоса" стягнути збитки з Путіна". Під неповернені кредити напевно довелося формувати резерви, записуючи їх у збитки. Тож держава недоодержала кругленьку суму податкових відрахувань.

При цьому Нацбанк впритул не помічав допущених порушень і схем, про що публічно заявляла його голова Валерія Гонтарева. Більш того, і у відповідь на депутатський запит прокуратура Києва офіційно повідомила, що не стала порушувати справу проти Приватбанку, бо не бачить у схемі виведення рефінансу за кордон складу злочину.

Докладніше читайте у статті Юрія Сколотяного і Василя Пасочника Міна уповільненої дії, або Від чого і як треба захистити вкладників Приватбанку у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".