Дані світової торгівлі демонструють перші ознаки «реглобалізації» — Bloomberg

Глобальна торговельна система зазнає тектонічних зрушень, які переорієнтують міжнародні ланцюги поставок на десятиліття вперед. Про це пише Bloomberg.

Винні в цьому дві основні сили. Компанії, налякані після дефіциту через пандемію, стрибками цін і перебоями в постачанні, зменшують залежність від однієї фабрики чи країни. Тим часом уряди, особливо в США та Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таких як напівпровідники та рідкоземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розділиться на геополітичні блоки.

Трансформація, яку дехто називає «реглобалізацією», триватиме роками, і дані про торгівлю лише починають давати натяки на масштаби змін, а також на те, хто виграє, а хто програє. Bloomberg наводить індикатори, за якими варто стежити, щоб зрозуміти наслідки нової ери геостратегічної економіки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Давос-2022: Глобалізація не мертва, вона переходить у нову стадію

Попри розмови про занепад глобалізації, економічна інтеграція через транскордонну торгівлю продемонструвала неабияку стійкість під час війни, голоду та пандемії. За останні три роки частка світової торгівлі у світовому виробництві дещо зменшилася, але загалом досі відповідає історичним тенденціям. Насправді, згідно з нещодавнім аналізом ING Groep NV, принаймні з 2006 року не відбулося жодних значущих зрушень у траєкторії до більшої торговельної відкритості.

Зростання геополітичної напруженості між Вашингтоном і Пекіном викликало припущення щодо секторального розриву між найбільшими економіками світу. Хоча вартість американського імпорту китайських товарів і послуг у 2022 році досягла найвищого за всю історію показника, є ознаки того, що тарифи США зміщують двосторонні торговельні потоки. Згідно з аналізом старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки Петерсона Чеда Бауна, минулого року імпорт американських товарів із Китаю, які обкладаються тарифами, впав приблизно на 14% порівняно з рівнем 2017 року, який передував торговельній війні.

За останні п'ять років американські тарифи, експортні обмеження та субсидії переконали американські компанії диверсифікувати свій імпорт подалі від Китаю. Загальна частка китайського імпорту до США знизилася приблизно на три відсоткові пункти з 2018 року, коли колишній президент Дональд Трамп запровадив тарифи на тисячі китайських товарів. За цей час Пекін поступився частиною своєї частки в загальному імпорті США іншим країнам-експортерам Азії, таким як В'єтнам, Індія, Тайвань, Малайзія і Таїланд. 

Тим не менш, китайські виробники, які прагнуть обійти американські тарифи і скоротити ланцюги поставок, відкривають підприємства у таких країнах, як В'єтнам, Таїланд і Мексика.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вторгнення Китаю на Тайвань знищить світову торгівлю — Джеймс Клеверлі

Мексика стає ключовою альтернативою Китаю як постачальника для США. Високоінтегровані американсько-мексиканські лінії поставок і преференційний торговельний режим в межах угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA) допомагають створювати інвестиційні можливості по обидва боки кордону. Імпортери і навіть деякі китайські експортери, які прагнуть диверсифікувати свої ланцюги поставок, намагаються викупити мексиканські промислові площі, заповненість яких у 2022 році досягла 97,5%. Попит на склади та іншу промислову нерухомість особливо високий уздовж кордону з США поблизу Тіхуани, де рівень вільних площ близький до нуля. За даними Мексиканської асоціації приватних індустріальних парків, близько 47 нових індустріальних парків або заплановані, або перебувають на стадії будівництва.

Зусилля президента США Джо Байдена, спрямовані на поліпшення торговельних відносин із Європою, призвели до того, що Штати стали більше покладатися на імпорт з Європи, ніж із Китаю. Поворот відбувся після того, як США та Європа відклали мита на двосторонню торгівлю на суму 21,5 мільярда доларів у 2021 році, призупинили суперечку щодо літакобудування, яка тривала з 2004 року, та розпочали переговори про скорочення перевиробництва сталі та алюмінію. За останній рік вартість американського імпорту з Європи зросла майже на 13%, тоді як імпорт США з Китаю збільшився лише на 6%.

Виробники смартфонів, такі як Apple Inc., працюють над тим, щоб зменшити свою залежність від Китаю, оскільки торговельна війна між Вашингтоном і Пекіном посилюється. Протягом року до березня Apple потроїла свою виробничу присутність в Індії, випустивши iPhone на суму понад сім мільярдів доларів. Зараз на Індію припадає близько 7% світового виробництва iPhone, а річні продажі в країні зросли до шести мільярдів доларів.

В'єтнам - ще один центр для компаній, які прагнуть диверсифікувати свою діяльність подалі від Китаю. За останні сім років американський контейнерний імпорт в'єтнамських меблів зріс на 186% порівняно з лише 5% зростанням такого імпорту з Китаю. За даними Descartes Systems Group Inc., на В'єтнам зараз припадає половина загального обсягу китайського експорту меблів до США. Останнім часом замовлення на в'єтнамські меблі починають знижуватися через падіння світового попиту на споживчі товари.

Промислова політика Пекіна дозволила Китаю стати найбільшим експортером електромобілів після Німеччини. Цього року електромобілі та «гібридні авто», досягнуть близько 40% від загального обсягу поставок транспортних засобів у Китаї. Тим часом частка Європи у світових продажах електромобілів ймовірно, зросте цього року, оскільки більше моделей стануть доступними, а проблеми з ланцюжком поставок послабляться, повідомляє Bloomberg Intelligence.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Міністерка торгівлі США попередила про загрозу з боку китайських хмарних сервісів

Глобальна інфляція і не думає знижуватися, глобальне економічне зростання значно загальмувало, а звичні обсяги інвестицій скорочуються і перерозподіляються. Олександр Болтян впевнений, що це «Тільки початок. Глобальні ризики для світової економіки» можуть суттєво вплинути на наше найближче майбутнє.